Жорж Батай: відмінності між версіями
| [неперевірена версія] | [неперевірена версія] |
Вилучено вміст Додано вміст
Рядок 47:
У 1946 році Батай заснував часопис «Критика», який, за його задумом, мав стати ідеальним журналом, завдяки досвіду Батая у відділі періодики Національної бібліотеки.
У 1951-1961 роках Батай був директором муніципальної бібліотеки в [[Орлеан]]і. У 1954 році під заголовком «Сума
У 1957 році Батай прочитав лекцію "Еротизм і зачарування смерті", видав збірник есеїв "Література і зло" ("Зло - жива форма Зла, вираженням котрої виступає література"). Створив ще один журнал "Генезис: Сексуальність в біології, психології, психоаналізі, етнології, історії звичаїв, релігій, ідей, в мистецтві, поезії, літературі". Цього ж року написав статтю «Світ, в якому ми помираємо», присвячений роману [[Моріс Бланшо|М. Бланшо]] "Остання людина".
У 1958 - 1959 роках видає збірник документів про процес над Жілем де Ре, маршалом Франції, сподвижником Жанни д'Арк, що прославився своєю нелюдською жорстокістю. У 1960 - 1961 роках працює над книгою "Сльози Еросу", у котрій показує трагізм еротичних уявлень людини. Видає "Винного" як другий том "Суми атеології".
Остання прижиттєва книжка Батая - «Неможливе» (1962), куди ввійшов його текст з 1947 року «Ненависть поезії».
Батай на початку шістдесятих намагався знову поступити на роботу до [[Національна бібліотека Франції|Національної бібліотеки]], але це йому вже не вдалося. Він помер [[9 липня]] [[1962]] року в [[Париж]]і.
| |||