Гравітаційна затримка сигналу: відмінності між версіями

Вперше ефект був відзначений у [[1964]] році американським астрофізиком [[Ірвін Шапіро | Ірвіном Шапіро]]. Шапіро запропонував експеримент, в ході якого радіохвилі відбивалися від поверхні Венери і Меркурія і поверталися на Землю. Обчислення Шапіро передбачали, що при деякому розташуванні Землі, Сонця і Венери очікуваний час затримки сигналу в результаті взаємодії гравітаційного поля Сонця буде близько 200 мікросекунд <ref>{{cite journal | author=Irwin I. Shapiro | title=Fourth Test of General Relativity | journal=Physical Review Letters | year=1964 | volume=13 | pages=789–791 | doi=10.1103/PhysRevLett.13.789}}</ref>.

Перші експериментальні дані, отримані в 1966-1967 роках в обсерваторії [[Массачусетський технологічний інститут | MIT]], збіглися з прогнозами Шапіро <ref>{{cite journal | author=Irwin I. Shapiro, Gordon H. Pettengill, Michael E. Ash, Melvin L. Stone, William B. Smith, Richard P. Ingalls, and Richard A. Brockelman | title=Fourth Test of General Relativity: Preliminary Results | journal=Physical Review Letters | year=1968 | volume=20 | pages=1265–1269 | doi=10.1103/PhysRevLett.20.1265}}</ref>. З тих пір поправки були підтверджені більш точними експериментами як в Сонячній системі, так і в компактних системах подвійних зірок.