'''Микола Степанович Мірошниченко''' (*[[5 березня]] [[1944]] р.) - — український учений-біофізик. Доктор біологічних наук, професор. Академік [[Академія наук вищої школи України|АН ВШ України]] з 1999 р.
== Біографія ==
Народився в с. [[Кучинівка]] на Чернігівщині. У 1961 р. вступив на хімічний факультет КДУ ім. Т.Шевченка, у 1963 р. призваний до армії. Після демобілізації у 1966 р. повернувся до університету, який закінчив у 1969 р. за спеціалізацією «хімія природних сполук». Тоді ж вступив до аспірантури при кафедрі органічної хімії. З 1973 р. працює на кафедрі біофізики КДУ на посадах асистента, старшого викладача, доцента. У 1973 р. захистив дисертацію на здобуття вченого ступеня кандидата хімічних наук. У 1990 р. захистив докторську дисертацію «Структурні та фізико–хімічніфізико-хімічні основи процесів скорочення–розслабленняскорочення-розслаблення скелетного м’язам'яза» за спеціальністю «біофізика». З 1992 р. – — професор кафедри біофізики, з 1995 р. – — завідувач тієї ж кафедри.
== Наукова діяльність ==
Наукові інтереси: дослідження однієї з основних ознак живого – — рухливості (біофізика м’язівм'язів та молекулярна біофізика). Вивчення скорочення – — розслаблення м’язівм'язів та модулюючої дії на ці процеси різних факторів (частота стимуляції, солі важких металів, фізіологічно активні речовини). Запропоновано нову концепцію механізму м’язовогом'язового скорочення та концепцію регуляції скорочення – — розслаблення м’язівм'язів. Запропоновано адекватну схему формування остова міозинового філаменту м’язівм'язів та побудована його фізична модель. Досліджено вплив катіонів та фізіологічно активних речовин на молекулярні процеси, пов’язаніпов'язані з м’язовимм'язовим скороченням та його регуляцією. Проведені тензометричні дослідження динаміки скорочення поодиноких волокон скелетного м’язам'яза в ізометричному та ізотонічному режимах.
Автор понад 200 наукових праць, зокрема співавтор першого українського підручника «Біофізика» (два видання) та навчального посібника «Біофізика. Практикум».
Підготував 5 кандидатів та 1 доктора наук.
Член редколегій міжнародних журналів «Biocybernetics and Biomedical Engineering», «Physics of the Alive», член вченої ради Міжнародного центру з біокібернетики (м. Варшава). Голова спецради із захисту докторських дисертації зі спеціальностей «біофізика, фізіологія людини і тварин, цитологія, клітинна біологія».
Співорганізатор проведення трьох з’їздівз'їздів Українського біофізичного товариства, президент Українського біофізичного товариства.
Нагороджений орденом «За заслуги» ІІІ ступеня та декількома медалями. Лауреат Нагороди Ярослава Мудрого АН ВШ України (2006).
