Бруслина бородавчаста: відмінності між версіями

[неперевірена версія][неперевірена версія]
Вилучено вміст Додано вміст
Секіші (обговорення | внесок)
Рядок 48:
Гутаперчоносна, лікарська, отруйна, деревинна, фарбувальна, олійна, декоративна, фітомеліоративна рослина.
Обидва види бруслини є джерелом для добування гутаперчі, яка використовується як ізоляційний матеріал (для обкладки підводних кабелів, частин хімічної апаратури, що піддають дії кислот і лугів) для медичних інструментів, для матриць у друкарській справі, для виготовлення клею, що склеює гуму й шкіру.
До 1935 р. СРСР не мав свого джерела для одержання гутаперчі.
Ученим Боссе в 1932 році вперше в бруслині була знайдена гута, яка нагромаджується в основному в особливих клітинах первинної кори коренів. Є вона в стеблі і листках.
 
У період технічної стиглості суха кора коренів бруслини бородавчастої містить 12-13% гута (часом до 35%) і 3-4% смоли, а бруслина європейська — відповідно 6 — 8 і 4-5%.
У народній медицині плоди бруслини європейської та бородавчастої застосовують як блювотне і сильне [[проносне]], при хронічній малярії. Плоди і листки проти глистів, корости, олія з насіння — для знищення комах. Плоди мають властивість збуджувати діяльність статевих органів.
У корі, плодах і коренях обох видів бруслини міститься глюкозид евонімін, в олії з насіння є тріацитин. Евонімін діє на організм як проносне, а також впливає на серце подібно наперстянці. При поїданні кори і листя бруслини вівці і кози отруюються, з'являють я кольки, блювота і пронос.