Географічна оболонка: відмінності між версіями

'''ГеографічнаГеографі́чна оболонкаоболо́нка''' (рос. географическая оболочка, англ. geography envelope, нім. geographishe Mantel m) – — комплексна оболонка Землі, що утворилася внаслідок взаємопроникнення і взаємодії окремих [[геосфери|геосфер]]  — [[літосфера|літосфери]], [[гідросфера|гідросфери]], [[атмосфера|атмосфери]] і [[біосфера|біосфери]].

Верхня межа її проходить на висоті 25…30 км над поверхнею Землі, нижня  — під океанами[[океан]]ами на 5…10 км нижче від їхнього дна.

Потужність географічної оболонки досягає 60…70 км.

'''Характерна особливість географічної оболонки ''' — наявність речовини в трьох аґреґатних станах: [[твердий стан|твердому]], [[рідкий стан|рідкому]] й [[газоподібний стан|газоподібному]]. Основні види [[енергія|енергії]], що зумовлюють розвиток географічної оболонки, надходять від [[Сонце|Сонця]] та пов’язаніпов'язані з внутрішньою будовою [[Земля (пленета)|Землі]].

Географічній оболонці '''притаманні''' цілісність, зумовлена безперервним кругообігом речовини та енергії між складовими її частинами; нерівномірність розвитку в просторі й часі, зокрема ритміка процесів і явищ, зумовлена головним чином [[астрономічні фактори|астрономічними]] і [[геофізичні фактори|геофізичними факторами]], безперервність розвитку.

'''Основними рисами''' структури географічної оболонки є ярусність її будови і складна закономірна регіональна диференціація, що виявляється у формуванні різних природно-територіальних комплексів. Географічна оболонка є предметом вивчення [[фізична географія|фізичної географії]].

== Література ==

* {{МГЕ}}