Музична форма: відмінності між версіями

У широкому сенсі цього терміну, музична форма розглядається як втілення музичного змісту, при цьому якщо зміст музики розглядається як [[ідеальне|ідеальний]] феномен, то музична форма&nbsp;— як [[матеріальне|матеріальний]]<ref name="Задерацький, с.4">''Задерацький'', с.4</ref>. Іншими словами, музична форма постає як «проекція художньої ідеї на інтонаційну плоть» <ref>''Бобровский В. П.'', с.18</ref>.

Музична форма виступає, як складна ієрархічна структура, в якій можна виділити декілька складових. С.Шип називає такі складові «рівнями» і виділяє такі&nbsp;— звуковий (фонічний), інтонаційно-мовний, фактурний та композиційний<ref>Шип.</ref>. [[Юцевич|Ю.&nbsp;Є.&nbsp;Юцевич]] визначає музичну форму, як систему виражальних засобів, серед яких називає мелодію, ритм, гармонію, тембр і інші<ref name="Юцевич, с.166">Юцевич, с.166</ref>. [[Задерацький Всеволод Всеволодович|В. Задерацкий]]<ref>''Задерацький'', с.9</ref> описує складові музичної форми як «елементи музичної мови», що набувають значимості у взаємодії між собою, в конкретному характері функційних відносин між ними. Кожен з цих елементів мови несе в собі певне смислове навантаження, або певні смислові «знаки», що можуть поєднуватись у складній, інколи суперечилвій взаємозалежності. Серед таких знаків [[Задерацький Всеволод Всеволодович|В. Задерацкий]] виділяє три основні групи: граматичні, семантичні та внутрішньостильові. Граматичні знаки інформують про стильову приналежність певній епосі або типу мислення; семантичні&nbsp;— про жанрове походження; а внутрішньостильові&nbsp;— про ознаки авторського стилю.

Форма і зміст музики розглядаються у єдності. Проте в радянському музикознавстві єдність форми і змісту була піддана вульгаризації, і набула форми цькування «формалізму», яка насправді являла собою цькування змісту, невідповідного догмам ідеології<ref>'' name="Задерацький'', с.4<"/ref>. Намагання розділити зміст і форму знайшла відображення і в офіційному визначенні [[соціалістичний реалізм|соціалістичного реалізму]], що описувалось як «мистецтво національне по формі і соціалістичне за змістом».

У вужчому сенсі музична форма розуміється як «Побудова й структура музичного твору, співвідношення його частин»<ref> name="Юцевич, с.166<"/ref>. Основними елементами музичної форми є [[мотив]], [[фраза (музика)|фраза]], речення, [[період (музика)|період]]. При цьому [[мотив (музика)|мотиви]] об'єднуються у фрази, фрази&nbsp;— у речення, а речення у [[період (музика)|період]]. Різні способи зіставлення і розвитку елементів музичної форми зумовлюють появу різноманітних утворень&nbsp;— [[двочастинна музична форма|двочастинної]], [[тричастинна музична форма|тричастинної]], [[сонатна форма|сонатної]], [[Варіаційна форма|варіаційної]], [[куплетна форма|куплетної]], циклічної та інших музичних форм.