Мотив (музика): відмінності між версіями

м
нема опису редагування
мНемає опису редагування
{{otheruses|Мотив}}
'''Моти́в'''  — (від {{lang-it|motivo}}  — привід, спонукання; від {{lang-lat|motus}}  — рух) - — в [[теорія музики|теорії музики]] - — найменший елемент [[Музична форма|музичної структури]], найпростіша [[ритм]]ічна одиниця мелодії, що складається з короткої послідовності [[звук]]ів, об'єднаної одним логічним [[акцент]]ом і має самостійне виразне значення. У загальнопоширене значенні - — наспів, мелодія.
 
== Мотив як елемент форми ==
Музично-теоретичне поняття мотиву було сформульовано в XIX столітті на основі метроритмічних закономірностей Ріманом та Кутуаром. Пізніше, однак, музикознавці акцентують увагу на виразно-смисловій сутності мотиву (Зокрема Ю. Тюлін). Ряд дослідників вважають мотив непродільною структурою (напр. ''Encyclopédie de la Pléiade''), інші однак допускають подальший поділ мотив на компоненти, хоча й залишають за мотивом статус найменшого аналізованого елементу (''Encyclopédie Fasquelle''). [[Задерацький Всеволод Всеволодович|В. Задерацький]] виділяє такі можливі компоненти мотиву: "«ікт" -» — акцент, "«перед-ікт" -» — що передує акценту, та "«пост-ікт"», що гасить енергію акценту. В той же час дослідник відзначає, що обов'язковим компонентом мотиву є лише "«ікт"», тоді як інші два можуть бути або не бути в наявності.
 
В західних джерелах мотиви розрізняють за характером їхньої будови і виокремлюють такі типи:
* Гармонічний мотив - — серія конкретних абстрактних [[акорд]]ів, не пов'язана з мелодією або ритмом.
* Мелодичний мотив - — мелодична формула, незалежна від [[Інтервал (музика)|інтервалів]].
* Ритмічний мотив - — характерна ритмічна формула, абстрактний аспект мелодії.
 
=== Подібні терміни ===
Спорідненим терміном в англійській термінології є термін "«музична фігура"». Згідно словнику Гроува є тотожним терміну "«мотив"», однак Р. Скрутон вважає, що термін "«фігура"» слід застосовувати лише для фонових побудов, тоді як "«мотив" -» — для побудов переднього плану.
 
Ще одним специфічним терміном західного музиконавства є термін [[головний мотив]] ({{name|Head-motif}}, {{lang-de|Kopfmotiv}})  — мотив на початку ряду творів, що складаються з декількох частин, що служить у якості об'єднуючого моменту для всіх частин. Він також може назватися "девізом, що найчастіше поширене в католицьких циклічних месах [[XV]]—[[XVII]] століть.
 
В театральній музиці мотив, що супроводжує певний персонаж, місце або ідею, називається [[лейтмотив]]ом. Втім, з точки зору музичної форми лейтмотив може являти собою як мотив, так і більш складну побудову.
 
== Література ==
* {{МД}}
* ''[[Задерацький Всеволод Всеволодович|В. Задерацкий]].''. Вып. 1. — М.: Музыка, 1995. — 544 с.
* Scruton, Roger (1997). The Aesthetics of Music. Oxford: Clarendon Press. ISBN 0-19-816638-9.
 
[[Категорія:Теорія музики]]
101 925

редагувань