Променева терапія: відмінності між версіями

'''Променева терапія''' — використання [[Іонізуюча радіація|іонізуючих випромінювань]] з лікувальною метою. Променева терапія — один з основних методів лікування онкологічних хворих. В ряді випадків вона застосовується і при деяких непухлинних захворюваннях — артрозах, спондильозах, панариціях, гідраденітах, гострих і хронічних запальних процесах тощо. ▼

Лікувальний ефект іонізуючого випромінювання зумовлений більшою чутливістю до діяння випромінювань пухлини порівняно з оточуючими її нормальними тканинами. Існують високо-, помірно-і малочутливі до променевої терапії пухлини. Променеву терапію застосовують самостійно або в комбінації з хірургічним втручанням (перед- і післяопераційне опромінення), з одночасним або наступним введенням протипухлинних хімічних препаратів та інших лікарських речовин, які посилюють її ефективність. ▼

* внутрішньо порожнинну — здійснюється різними способами, застосовується при лікуванні злоякісних пухлин порожнинних органів — носоглотки, стравоходу, сечового міхура, прямої кишки, піхви, матки; найчастіше використовують препарати радіоактивного кобальту (60Со), їх вводять в радіоманіпуляційній, а потім хворого поміщають у спеціальну палату; ▼

* внутрішньо тканинну — проводиться вкоріненням в пухлину голки з радіоактивного кобальту (в пухлину язика, порожнини рота) або шляхом ін'єкцій колоїдного радіоактивного золота; дистанційну — джерело випромінювання міститься на великій віддалі від шкіри. ▼

Останній вид лікування одержують 60—65% онкологічних хворих. Крім локального опромінення пухлини в статичному, ротаційному, маятниковому або конвергентному режимі, при поширеному пухлинному процесі застосовують субтотальне або тотальне опромінення хворого. На ранніх стадіях захворювання застосування променева терапія може привести до радикального вилікування ряду пухлин. При поширеному процесі в ряді випадків досягається тимчасове, іноді тривале покращення.▼