Відмінності між версіями «Асархаддон»

88 байтів додано ,  10 років тому
м
нема опису редагування
м
м
[[Файл:Асархаддон.jpg|міні|ліворуч|200пкс|Створення міжнародної коаліції  — Асархаддон і вассали]]
[[Файл:Esarhaddon.jpg|міні|праворуч|200пкс|Асархаддон, зображення на так званій "«переможній стелі"». Фрагмент того ж зображення, що й ліва, але з деталями. Після 671  р. до н.  е. [[Пергамський музей]], [[Берлін]]]]
'''Асархаддон''' або ж правильніше '''Ашшур-ах-ід-дін''' ([[Аккадська мова|аккадською]] &nbsp;— ''Ашшур подарував брата'') &nbsp;— цар Ассирії, син Синаххеріба від вавилонянки Накії, правив 680-669680—669<ref>За іншими джерелами в 681-669681—669 роках до нашої ери</ref> роках до нашої ери. Один з наймогутніших царів Ассирії за усю її історію.
 
Вже за декілька років до смерті батька був призначений спадкоємцем трону і усі ассирійці присягнули йому на вірність. Усе це викликало обурення з боку старших брітв Ассархаддона які організували замах на свого батька, однак вбивши Синаххеріба вони пересварилися через те, що кожен хотів бути царем. Цим скористався Ассархадон який в той час був в одній з західних провінцій. Він повів вірні йому війська на Ніневію і захопивши владу проголосив себе царем. Для того щоб заручитися підтримкою впливових кіл в державі, він виріши покращити стосунки з жерцями і запровадив спеціальний податок на користь храмів.
 
На відміну від батька який знищив [[Вавилон]], Асархадон навпаки відбудував та заселив місто<ref>Можливо це стало результато впливу та виховання його матері вавилонянки</ref>. Усі вавилоняни які знаходилися в рабстві в Ассирії були звільнені йвідправлені на батьківщину. До відновлення Вавилону було залучено десятки тисяч людей та найкращі ассирійські архітектори, серед яких і Арадах-хешу під орудою якого був збудований знаменитий [[зіккурат]] Етеменанкі. Тож недарма цар потім хвалився у свої надписах, що відбудував Вавилон кращим ніж той був.
 
Продовжив завоювання свої попередників. В 679 році Ассархаддон уклав угоду про оборону проти [[кіммерійці]]в з урартським царем Русою. Ассирійці зіштовхнулися з кімерійцями в південно-східній Малій Азії і розбили їх. Потім ассирійці воювали проти повсталого Сидона якій захопив і зруйнував, а його царя Абді-Мількутті &nbsp;— стратив. Після цього Асархаддон уклав договір з царем Тіру Баалом, за яким ассирійці могли використовувати його флот і завдяки цьому встановил исвою геегмонію в Східному Середземномор'ї. Міста Кіпру визнали владу Асархаддона і відправили йому подарунки.
 
ВУ 676 році до нашої ери цар здійснив невдалий похід до Аравії. В 674 аасирійці вперше спробували завоювати Єгипет, але були відбиті. В 673-672673—672 роках до нашої ери Ассархадон завоював Шубрію &nbsp;— напівнезалежну область між Ассирією та Урарту куди тікали раби. Шубрію було підкорено, а рабів повернуто господарям. Але тим часом на сході повстали три області які пізніше утворили Мідійське царство. Зайнятий підготовкою походу в Єгипет цар не придушив це повстання.
 
ВУ 671 році розпочав війну з Єгиптом, приводом для якої став перехід підвладного ассирійцям правителя Сидона під руку фараона Тахарки та їх спільна підготовка до війни з Ассирією. Асархаддон розбив війська фараона Тахарки і зайняв Мемфіс змусивши самого Тахарку втекти на південь. Ассирійський цар зберіг при владі місцевих правителів дельти, одного з яких, Нехо І він призначив новим фараоном. Асархадон в своєму надписі розписує як осипав милостями Нехо і залишив у нього «радників і послів для нашого з ним союзу»<ref>Ясна справа, що ці «радники і посли» мали контролювати новенького як копієчка фараона.</ref>, окрім наглядачів-радників Асархаддон залишив і гарнізони. На Єгипет було накладено щорічну данину в 180 кілограмів золота і 9 тон срібла. Але як тільки ассирійський цар з військом повернувся додому, Тахарка повернув собі владу в Єгипті.
 
Після повернення з єгипетського походу Асархаддон зайнявся домашніми справами &nbsp;— старшого сина [[Ашурбаніпал]]авін призначив спадкоємцем ассирійського трону, а молодшого, від вавилонянки, Шамашшумукіна &nbsp;— царем Вавилону.
 
У 669 році до нашої ери в Єгипті розпочалося повстання. Асархаддон знову повів війська які розбили армію фараона і підкорили Нижній Єгипет, але сам цар помер у дорозі.
 
== Див. також ==
* [[Ахікар]]
 
== Примітки ==