Согдіана: відмінності між версіями
[неперевірена версія] | [неперевірена версія] |
Вилучено вміст Додано вміст
Chobot (обговорення | внесок) м r2.6.5) (робот додав: ko:소그드인 |
AHbot (обговорення | внесок) м Bot: Fixing redirects |
||
Рядок 2:
'''Согдіа́на''' (давньоперська: ''Suguda-''; давньогрецька: ''Σογδιανή''; перська: سغد - ''Sōġd''; таджицька: ''Суғд'' - ''Sughd'')— давня землеробська цивілізація, що залишила свої сліди на значній території Середньої Азії.
Согда відома від VІ ст. до н. е. зі згадок володарів імперії Ахеменидів, коли ця область була прикордонною з войовничими саками-[[скіфи|скіфами]] і до VІІІ ст. н. е., коли останнє согдійське [[Пенджикент (городище)|місто]] (сучасний [[Пенджикент]]) було знищене [[
Більше тисячі років місцеві жителі обробляли землі, видобували золото та інші метали, вели торгівлю з уральськими мисливцями, степовими народами, індійськими царствами, імперіями Китаю, Ірану, Греції. Створені місцевими ковалями кольчуги потрапляли на озброєння китайських вояків. Согдійська цивілізація була посередницею між Заходом і Сходом, Півднем і Північчю Азії. Освічені купці ставали послами, радниками та перекладачами тюркських каганів. Віротерпимість дозволяла їм бути посередниками і в розповсюдженні релігій: [[маніхейство]] (з [[Іран]]у в [[Сибір]] та [[Китай (цивілізація)|Китай]]), [[несторіанство]] (з Заходу), [[зороастризм]], [[буддизм]] (з [[Індія|Індії]], а пізніше з Китаю на Захід та у Сибір). На розписах палацу у Пенджикенті одночасно були зображені боги яких згадує [[Авеста]], місцевий дух урожаю Бобої-Дехкон та [[Будда]].
Від часів [[
Все це вказує на те, що согдійці відігравали важливу роль у міжкультурних обмінах, у становленні осілих народів Середньої Азії та племен кочівників, які прямували на Захід.
|