Лагаш: відмінності між версіями
[неперевірена версія] | [неперевірена версія] |
Вилучено вміст Додано вміст
Секіші (обговорення | внесок) |
Ilya (обговорення | внесок) |
||
Рядок 35:
Війни збагатили лагаську знать. Вона заходилася шляхом стягування податків та поборів грабувати свій народ. Лагаш сараною обсіли чиновники-фіскали, які іноді з’являлися правити податок навіть на похорони. Як зауважував С. Н. Крамер, ці «слуги народу» проявляли таку винахідливість у нарощуванні власних прибутків, що їм могли б у цьому позаздрити навіть сучасні їхні колеги. Жертвою ненаситних чиновників ставали також храмові господарства, проте жрецтво справно перекладало збитки на плечі простого люду, збільшуючи плату за культові послуги.
Свавілля чиновників, ймовірно, призвело до соціального вибуху в Лагаші. Останньому представникові династії Ур-Нанше, Лугальанді, вказали на двері, а на царство поставили його свояка [[Урукагіна|Урукагін]]у. Новий володар заходився перебдовувати суспільство і став першим в історії людства, відомим нам, соціальним реформатором. Він першим оголосив популярний в наступному лозунг «''нехай сильний не ображає вдів і сиріт!''». Урукагіна повернув храмам привласнені чиновниками землі й робочу силу, зменшим зменшив побори з жерців та збільшив пайки підневільним храмовим робітникам, відновив автономнію храмового господарства<ref>В Шумері храмам належало до половини
Історики неоднозначно оцінюють соціальні реформи Урукагіни. Одні трактують їх як соціальний переворот, інші — як косметичний засіб, призначений випустити пару із соціального котла. Мабуть, друга оцінка більш слушна, як зазначав із цього приводу С. Н. Крамер, Уруінімгіна «''подібно до більшості інших реформаторів.., мабуть, з’явився запізно й устиг зробити занадто мало''».
|