'''Гутії''' ('''кутії''') — напівкочові [[плем'я|племена]] що жили в ІІІ-ІІ тисячоліттях до нашої ери на заході [[Іранське нагір'я|Іранського нагір'я]] на території теперішніх Південного [[Азербайджан]]у та [[Курдистан]]у. Відомо, що культурногутії були варвариварварами, що значно поступалися жителям Межиріччя в культурному плані, але відрізнялися своєю войовничістю за що в документах тої епохи їх часом називають «''дракони гір''». Етнічне походження та мова гутіїв не відомі, хоч [[Дьяконов Ігор Михайлович|Дьяконов]] припускає, що вона була споріднена з мовами інших народів [[Загрос]]у — лулубеямлулубеїв, [[Еламіти|еламітамеламітів]], кспіямкаспіїв. Антропологічно гутії були схожі на людей що й досі населяють цей регіон. З гутіями воювали царі [[Аккад]]у. Саме в битві з ними схоже загинув [[Нарам-Суен]] і саме ці племена врешті завоювали Межиріччя після смерті його сина [[Шаркалішаррі]]. Кілька поколінь гутії домінували в Месопотамії<ref>В однихшумерському джерелах«Царському говоритьсясписку» проповідомляєьться, трохищо більшегутії півправили століттяМежиріччя 124 роки, в іншихтой прочас понадяк стона роківдумку сучасних сториків цей термін вдвічі менший — дещо більше пів століття.</ref> Гутії були гірськими варварами і не могли навіть керувати завойованим иземлями через відсутність апарату управління, тому вони обмежувалися грабунками, а пізніше збиранням данини. Час правління гутіїв сприймався [[шумери|шумерами]] та [[аккадці|аккадцями]] як час бід та лих викоиканих як насильством завойовників так і припиненням нормального управління та господарювання. Наприклад в шумерському гімні на честь бога Нінібу говориться
