'''Гутії''' (кутії) — напівкочові племена що жили в ІІІ-ІІ тисячоліттях до нашої ери на заході Іранського нагір'я. Відомо, що культурно е були варвари, що значно поступалися жителям Межиріччя в культурному плані, але відрізнялися своєю войовничістю за що в документах тої епохи їх часом називають «''дракони гір''». Етнічне походження та мова гутіїв не відомі, антропологічнохоч вони[[Дьяконов Ігор Михайлович|Дьяконов]] припускає, що вона була споріднена з мовами інших народів [[Загрос]]у — лулубеям, [[Еламіти|еламітам]], кспіям. Антропологічно гутії були схожі на людей що й досі населяють цей регіон. З гутіями воювали царі [[Аккад]]у. Саме в битві з ними схоже загинув [[Нарам-Суен]] і саме ці племена врешті завоювали Межиріччя після смерті його сина [[Шаркалішаррі]]. Кілька поколінь гутії домінували в Месопотамії<ref>В одних джерелах говориться про трохи більше пів століття в інших про понад сто років.</ref> Гутії були гірськими варварами і не могли навіть керувати завойованим иземлями через відсутність апарату управління, тому вони обмежувалися грабунками, а пізніше збиранням данини. Час правління гутіїв сприймався [[шумери|шумерами]] та [[аккадці|аккадцями]] як час бід та лих викоиканих як насильством завойовників так і припиненням нормального управління та господарювання. Наприклад в шумерському гімні на честь бога Нінібу говориться
