[неперевірена версія][неперевірена версія]
Вилучено вміст Додано вміст
Немає опису редагування
Немає опису редагування
Рядок 1:
'''Метонімія''' (грец. {{lang-el|μετωνυμία }} — перейменування)  — це [[слово]], значення якого переноситься на найменування іншого предмета, пов'язаного з властивим для даного слова предметом за своєю природою.

Наприклад, такий вислів, як «весь театр аплодував», містить у собі метонімію, виражену словом «театр». Це слово вжите тут не у прямому, а в переносному значенні, оскільки, кажучи так, ми маємо на увазі те, що аплодував не театр, а глядачі, які в ньому знаходилися. При цьому поняття «театр» і «глядачі» перебувають у тісному взаємозв'язку, виступаючи як близькі за самою своєю природою, реально, а не умовно, як це має місце в метафорі.

Метонімія часто ототожнюється з метафорою, або розглядається як її різновид. Арістотель не виокремлював метонімії з метафори. Як окремий [[троп]] метонімію вперше використав римський оратор І століття нашої ери [[Квінтіліан]]. На відміну від метафори, метонімічне зіставлення предметів відбувається не за ознакою їхньої подібності, а за ознакою їхньої суміжності, тобто належності їх до одного кола явищ, до понять одного порядку, пов'язаних часовими, просторовими, причинно-наслідковими та іншими від­ношеннями. Метонімія широко використовується у віршованому та прозаїчному мовленні як місткий зображувально-виражальний засіб.
 
Розрізняють такі різновиди метонімії:
1) # Метонімія місця (в основі  — заміщення назви об'єкта вказівкою на місце його знаходження). Наприклад: «Гомоніла Україна» (Т. Шевченко); «Борислав сміється» (І. Франко). Особливий випадок  — заміна назви вмістимого вказівкою на предмет, що вміщує його: «Ми випили по кілька чарок, і моя голова з незвички трохи обважніла» (В. Підмогильний).
# Метонімія часу (в основі — заміщення назви події вказівкою на час, коли вона відбувалася). Наприклад: «Як і колись, так і тепер ти // Не спромоглась на гарний плід» (В. Сосюра; йдеться про історію України).
2) # Метонімія часузасобу (в основі  — заміщення назви подіїдії вказівкою на часзнаряддя, колияким вона відбуваласябула здійснена). Наприклад: «ЯкПід ідзвінкії колись,струни такгетьмани і тепер тивстають, // НеІ спромогласьпрадіди нав гарнийструнах плідбандури живуть» (ВЛ. Сосюра; йдеться про історію УкраїниБоровиковський).
4) # Метонімія належності (в основі  — заміщення назви предмета вказівкою на ім'я його творця). Наприклад: «Ти довго Шекспіра перекладав сьогодні» (Є. Маланюк).
3) # Метонімія засобуматеріалу (в основі  — заміщення назви діїпредмета вказівкою на знаряддяматеріал, якимз вонаякого буладаний здійсненапредмет зроблений). Наприклад: «ПідКупив дзвінкіїкнязь струнипісню гетьманиБоянову, // возложив йому гривну золоту на шию — // срібні гуслі встаютьозолотив, // Іпопліч прадідисвого взлотокованого струнахстільця бандури// живутьусоболях возсадовив» (ЛІ. БоровиковськийКалинець).
4) Метонімія належності (в основі — заміщення назви предмета вказівкою на ім'я його творця). Наприклад: «Ти довго Шекспіра перекладав сьогодні» (Є. Маланюк).
5) Метонімія матеріалу (в основі — заміщення предмета вказівкою на матеріал, з якого даний предмет зроблений). Наприклад: «Купив князь пісню Боянову, //
возложив йому гривну золоту на шию — // срібні гуслі озолотив, // попліч свого злотокованого стільця // усоболях возсадовив» (І. Калинець).
 
== Література ==