Клуб творчої молоді: відмінності між версіями
| [неперевірена версія] | [неперевірена версія] |
Вилучено вміст Додано вміст
доповнення |
|||
Рядок 2:
== Історія ==
Клуб творчої молоді був заснований на початку [[1960]] року<ref>Датування за {{ЛЗЕ/1}} — С. 488.</ref> (за іншими даними: наприкінці [[1959]] року<ref>Датування за «Енциклопедією історії України», т. 4, с. 356</ref>) під егідою Київського міськкому [[комсомол]]у. Клуб функціонував у приміщенні [[Жовтневий палац (Київ)|Жовтневого палацу]] (Київ). Головою клубу було обрано режисера [[Лесь Танюк|Леся Танюка]]. Клуб поділявся на
В рамках клубу проводилися нерегламентовані мистецькі виставки, етнографічні свята, творчі вечори, зокрема [[Ліна Костенко|Ліни Костенко]], [[Іван Драч|Івана Драча]], [[Микола Вінграновський|Миколи Вінграновського]], лекції [[Михайло Брайчевський|Михайла Брайчевського]], [[Олена Апанович|Олени Апанович]]. Влаштовувалися краєзнавчі експедиції, наприклад, поїздки Україною за ініціативи мистецтвознавця Михайла Литвина та за підтримки [[Максим Рильський|Максима Рильського]] з метою опису вцілілих церков. За ініціативи клубу було створено студентський міжвузівський фольклорний мандрівний хор «Жайворонок».
У березні 1962 року художники [[Алла Горська]], [[Людмила Семикіна]] та чоловік Горської [[Віктор Зарецький]] підняли питання про незадовільний стан [[українська мова|української мови]] і культури в [[УРСР]]. [[Іван Світличний]], [[Іван Дзюба]] та інші представники інтелігенції підтримали цю дискусію. Великий резонанс мав літературний вечір пам'яті [[Лесь Курбас|Леся Курбаса]], що проводився 12 травня 1962 року. На вечорі пам'яті [[Микола Куліш|Миколи Куліша]] поет [[Микола Бажан]] вперше порушив питання про репресії 30-х років. Клуб запровадив щорічне громадське вшанування пам'яті Тараса Шевченка, Івана Франка, Лесі Українки. Після меморандуму Леся Танюка, Василя Симоненка та Алли Горської, зверненого до київської міськради з пропозицією оприлюднити дані про масові розстріли, що вчинили війська НКВС у Биківні, клуб зазнав дедалі більших переслідувань. Врешті 1964 року клуб було закрито.▼
▲У березні [[1962]] року художники [[Алла Горська]], [[Людмила Семикіна]] та чоловік Горської [[Віктор Зарецький]] підняли питання про незадовільний стан [[українська мова|української мови]] і культури в [[УРСР]]. [[Іван Світличний]], [[Іван Дзюба]] та інші представники інтелігенції підтримали цю дискусію. Великий резонанс мав літературний вечір пам'яті [[Лесь Курбас|Леся Курбаса]], що проводився [[12 травня]] [[1962]] року. На вечорі пам'яті [[Микола Куліш|Миколи Куліша]] поет [[Микола Бажан]] вперше порушив питання про репресії 30-х років. Клуб запровадив щорічне громадське вшанування пам'яті [[Тарас Шевченко|Тараса Шевченка]], [[Іван Франко|Івана Франка]], [[Леся Українка|Лесі Українки]]. Після меморандуму Леся Танюка, Василя Симоненка та Алли Горської, зверненого до київської міськради з пропозицією оприлюднити дані про масові розстріли, що вчинили війська [[НКВС]] у [[Биківня|Биківні]], клуб
Аналогічні до київського клуби діяли в той час і в інших містах України:
* у [[Львів|Львові]] — клуб «Прослісок» (голова [[Михайло Косів]], члени: [[Михайло Горинь]], [[Богдан Горинь]], [[Григорій Чубай]], [[Ігор Калинець]], [[Ірина Стасів]] та ін.
* в [[Одеса|Одесі]];
* у [[Харків|Харкові]];
* в м. [[Придніпровське]] (зараз входить до м. [[Дніпропетровськ]]) — члени: Б. Уніат, М. Скорик, І. Сокульський.
== Джерела ==
* «Клуб творчої молоді» // {{ЛЗЕ/1}} — С. 488.
* «Клуби творчої молоді в УРСР у 1960-х роках» // Енциклопедія історії України, — Київ: Наукова думка, т. 4, с. 356.
== Посилання ==
| |||