Шаррукін II: відмінності між версіями
| [неперевірена версія] | [неперевірена версія] |
Вилучено вміст Додано вміст
Секіші (обговорення | внесок) Немає опису редагування |
Секіші (обговорення | внесок) Немає опису редагування |
||
Рядок 2:
'''Саргон II''' або ж '''Шаррумкен''', також відомий як '''Шаррукін-арку''' ([[ассирійска мова|асир.]] ''Шаррум-кен'', букв. ''«справжній цар»'', ''Шаррукін-арку'' — ''пізній Шаррумкен'') — цар [[Ассирія|Ассирії]] у [[722 до н. е.|722]] — [[705 до н. е.|705 до н. е.]], цар Вавилонії у 710-705 роках до нашої ери.
Саргон II вступив на [[престол]] після смерті [[Салманасар V|Салманасара V]] в [[722 до н. е.|722 році до н. е.]], і був настроєний повернути Ассирії минулу могутність. Про період правління Саргона II збереглися багато глиняних документів. ▼
▲Саргон II вступив на [[престол]] після смерті [[Салманасар V|Салманасара V]] в [[722 до н. е.|722 році до н. е.]]
Зовнішньополітична ситуація на початку правління Шаррумкена була складною. У Вавилонії владу захопив халдейський вождь Мардук-апла-іддін ІІ, на півночі отямилося від розгрому при Тіглатпаласарі ІІІ [[Урарту]]. В Сирії виникла нова антиассирійська коаліція. Розпочав Шаррумкен традиційно з військового похорду. В перший же рік правління зруйнував столицю Ізраїльського царства Самарію, і увів у полон 27 тисяч родин, що традиція зображує як ассирійський полон 10 ізраїльських племен<ref>Хоч в надписах Шаррумкен приписує цю перемогу собі як царю, але можливо, що насправді ці події сталися раніше коли він був воєначальником ассирійського війська.</ref>. У внітрішній політиці аби привернути до себе населення підтвердив та збільшив пільги стародавніх міст та храмів<ref>В Межиріччі традиційно ряд стародавніх міст користувалися пільгами та самоврядуванням, так само великі пільги мали знамениті храми. Однак не слід думати, що усе ці привілеї поширювалися на усі міста чи усі храми ассирійської держави.</ref>. Але Мардук-апла-іддін ІІ уклав угоду з Еламом і перший похід на Вавилонію в 720 році до нашої ери був невдалий — ассирійські війська зазнали поразки й відступили. ▼
▲Зовнішньополітична ситуація на початку правління Шаррумкена була складною. У Вавилонії владу захопив халдейський вождь Мардук-апла-іддін ІІ, на півночі отямилося від розгрому при Тіглатпаласарі ІІІ [[Урарту]]. В Сирії виникла нова антиассирійська коаліція. Розпочав Шаррумкен традиційно з військового похорду. В перший же рік правління зруйнував столицю Ізраїльського царства Самарію, і увів у полон 27 тисяч родин які розселив у Месопотамії, Ассирії та Мідії, що пізніша традиція
Однак Шаррумкен отримав перемогу на іншому фронті — у Леванті. 720 року до нашої ери там вибухнуло велике повстання яке очолив Ілубіді цар Хамату, до нього приєдналися Дамаск, Арпад, Сімірра та ізраїльтяни. Повстанців підтримували єгиптяни. Однак в другій битві при Каркарі<ref>Була ще й [[Битва при Каркарі|перша]], більш як за сто років до того.</ref> ассирійці розгромили сили коаліції. Хамат було цзято штурмом, Ілубіді полонили і стратили, а місцеве населення було винищене з показовою жорстокістю. Пізніше ассирійці при Рафії розбили армію фараона Шабака та [[Філістимляни|філістимлян]], а потім пройшли через усю Палестину аж до єгипетського кордону. Наляканий фараон прислав Шаррумкену подарунки. Завдяки цьому успіхові цар знову приєднав до своєї держави південну Сирію. Війна в Леванті тривала до 718 року до нашої ери. В 717 Шаррумкен підкорив Новохетське царство зі столицею в [[Каркемиш]]і.
| |||