Рівень акредитації: відмінності між версіями
| [неперевірена версія] | [неперевірена версія] |
Вилучено вміст Додано вміст
м орфографія |
Додане самоврядування установ |
||
Рядок 1:
'''Рівень акредитації вищого навчального закладу''' — рівень спроможності [[ВНЗ|вищого навчального закладу]] певного типу провадити [[Освіта|освітню]] діяльність, пов'язану із здобуттям [[Вища освіта|вищої освіти]] та [[кваліфікація|кваліфікації]].
= Загальновживані назви установ =
Відповідно до статусу вищих навчальних закладів встановлено чотири рівні акредитації<ref>[http://zakon.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi?nreg=1060-12&p=1268835798428889 Закон України «Про освіту», стаття 43]</ref><ref>[http://zakon.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi?nreg=2984-14&p=1268835798428889 Закон України «Про вищу освіту», стаття 25]</ref>:
*
*
*
*
За результатами [[Акредитація вищого навчального закладу|акредитації вищих навчальних закладів]], закладів [[Післядипломна освіта|післядипломної освіти]] [[Міністерство освіти України]] разом з [[міністерство|міністерствами]] і [[відомство|відомствами]], яким підпорядковані навчальні заклади встановлює рівень акредитації навчального закладу<ref>[http://zakon.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi?nreg=1060-12&p=1268835798428889 Закон України «Про освіту», стаття 15]</ref>.
= Підготовка студентів =
В залежності від отриманого вищим навчальним закладом рівня акредитації, в ньому може здійснюватися підготовка [[Фахівець|фахівців]] з різними [[освітньо-кваліфікаційний рівень|освітньо-кваліфікаційними рівнями]]<ref>[http://zakon.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi?nreg=2984-14&p=1268835798428889 Закон України «Про вищу освіту», стаття 24]</ref>:
*
*
*
*
Вищий навчальний заклад рівня акредитації вище першого може здійснювати підготовку молодших спеціалістів, якщо в його складі є вищий навчальний заклад першого рівня акредитації, або відповідний структурний підрозділ<ref>[http://zakon.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi?nreg=65%2D98%2D%EF&p=1157311622966330 Кабінет міністрів України — Постанова «Про затвердження Положення про освітньо-кваліфікаційні рівні (ступеневу освіту)»]</ref>.
Згідно даних [[Державний комітет статистики України|державного комітету статистики України]] у [[2009]]/[[2010]] [[навчальний рік|навчальному році]] в [[Україна|Україні]] функціонує 350 вишів III-IV рівня акредитації. У порівнянні з [[1990]]/[[1991]] роком (149 вишів) кількість таких навчальних закладів в Україні збільшилася більш ніж у два рази.
Крім того, в 2009/2010 навчальному році свої освітні послуги надавали 511 закладів I-II рівня акредитації. У порівнянні з 1990/1991 роком (742 виші) їх число зменшилося на 231 одиницю.<ref>[http://biz.liga.net/news/E1001647.html
= Самоврядування академустанов =
== I рівень акредитації ==
Вузу надається право присвоювати випускникам кваліфікацію молодшого спеціаліста. За рішенням органу державного управління освітою йому може бути надана автономія щодо:
* Самостійної розробки і затвердження навчальних програм;
* Використання різних систем оплати праці у межах фонду заробітної плати;
* Додаткового фінансування за встановлюваними щорічно підвищуваними нормативами та пріоритетного матеріально-технічного забезпечення у межах коштів, виділених Міністерству на утримання підвідомчих вищих навчальних закладів;
* Установлення підвищеного розміру стипендій за рахунок загальної суми, передбаченої для цієї мети;
== II рівень акредитації ==
Вузу надається право присвоювати випускникам кваліфікацію бакалавра. За рішенням органу державного управління освітою йому може бути надана автономія щодо:
* Самостійного визначення форм організації навчального процесу (денна, без відриву від виробництва, екстернат);
* Запрошення на контрактній основі викладачів і вчених із різних регіонів України та зарубіжних країн;
* Створення у своєму складі науково-виробничих установ різних типів;
== III рівень акредитації ==
Вузу надається право присвоювати кваліфікацію спеціаліста. За рішенням органу державного управління освітою йому може бути надана автономія щодо:
* Визначення змісту освіти (навчальні плани і програми);
* Визначення структури спеціальностей у межах затвердженого плану прийому і встановлення правил прийому;
* Створення у складі вузу навчальних закладів і науково-виробничих організацій різних типів;
* Установлення різних рівнів посадових окладів у межах фонду заробітної плати;
* Організації навчальних підрозділів підвищення кваліфікації та перепідготовки кадрів;
* Використання для заохочення викладачів частини коштів, які надходять за підготовку спеціалістів;
== IV рівень акредитації ==
Вузу надається право присвоювати кваліфікацію [[магістр]]а. За рішенням органу державного управління освітою йому може бути надана автономія щодо:
* Визначення змісту освіти;
* Визначення структури і плану прийому;
* Установлення тривалості навчання;
* Присвоєння й присудження вчених ступенів і звань;
* Фінансування за найбільш високими нормативами, що встановлюються щорічно у межах коштів, передбачених міністерствам
і відомствам на підготовку кадрів;
* Самостійного створення у своїй структурі навчальних закладів і наукових установ різних типів (ліцеї, коледжі, інститути підвищення кваліфікації, науково-дослідні інститути тощо) у межах асигнувань, передбачених у бюджеті на фінансування цих навчальних закладів і установ;
* Cамостійного планування та розвитку пошукових і фундаментальних досліджень у межах додаткових позаконкурсних
бюджетних асигнувань;
* Cамостійного розпорядження усіма видами асигнувань. <ref>[http://zakon.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi?nreg=303-92-%EF Постанова від 1 червня 1992 р. N 303 Про акредитацію вищих навчальних закладів]</ref>
== Примітки ==
{{reflist}}
[[Категорія:Вища освіта]]
| |||