Задерацький Всеволод Петрович: відмінності між версіями
| [неперевірена версія] | [неперевірена версія] |
Вилучено вміст Додано вміст
A1 (обговорення | внесок) м додана категорія «Уродженці Рівного» з допомогою HotCat |
A1 (обговорення | внесок) Немає опису редагування |
||
Рядок 1:
'''Задерацький Всеволод Петрович''' ([[21 грудня]] [[1891]], [[Рівне]] —
== Життєвий і творчий шлях ==
Народився у в сім'ї чиновника залізниці, уродженця Київської губернії. Після закінчення гімназії в Курську поступив на юридичний факультет Московського університету і в [[Московська консерваторія|Московську консерваторію]]. Вчив музиці цесаревича Олексія (
Згодом продовжив навчання у [[Іпполітов-Іванов|Іпполітова-Іванова]] і [[Танєєв]]а, закінчив консерваторію в 1923. Жив у Рязані. З середини 1920-х років почав виступати як піаніст, дав безліч сольних концертів, виступав разом з відомим басом Григорієм Пироговим.
У 1926 був заарештований, ув'язнений у рязанську в'язницю, все написане композитором до цього часу було знищено. У 1929 отримав дозвіл жити і працювати в Москві, з 1930 значився штатним композитором Всесоюзного радіо, значився в творчому об'єднанні [[Асоціація сучасної музики|АСМ]] (у 1932 було ліквідовано). У цей період були написані опера «Кров і вугілля» (не збереглася), симфонія «Фундамент», цикли фортепіанних мініатюр «Мікроби лірики» (1928), «Зошит мініатюр» (1929), «Порцелянові чашки» (1932), Лірична Симфонієта (1932), вокальний цикл для баса «Гротеск Іллі Сельвінського» (1931). Піддавався критиці за формалізм.
У 1934 був висланий до Ярославля, заочно навчався в ГІТІСі.
На початку Другої світової війни евакуйований з сім'єю в місто Мерк (Казахстан), потім — до Краснодару. З 1945 жив у Житомирі, в
Син [[Всеволод Всеволодович Задерацький]] (1935)
== Твори ==
▲З 1945 жив у Житомирі, в 1946-1948 знову повернувся до Ярославля. Був делегатом першого З'їзду радянських композиторів (1948). З 1949 і до кінця життя жив у Львові, працював у консерваторії. Виступав як піаніст з сольними концертами у Львові, Дрогобичі, Коломиї. Крім фортепіанних творів, їм у ці роки були створені концерти для скрипки і домри, симфонія до мінор, хорова сюїта і ряд інших творів.
Симфонічні та вокально-симфонічні:
* Опера «Валенсіанська вдова» (за Лопе де Вегою, 1934)
* Симфонія (1952)
* Дві камерні симфонія (1931, 1932)
Для фортепіано
* «24 прелюдії» (1933—1934),
* «24 прелюдії і фуги» (1937),
* 5 програмних циклів
* 2 дитячі фортепіанні концерти на українські теми
Для хору
* «Косенкові» (1948)
* Сюїта на народні слова
Вокальні твори,
* "De profundis „ (1940)
* «Поема про солдата» (1946)
Інше
* Український концерт“ для домри (1948)
== Література ==▼
▲Син [[Всеволод Всеволодович Задерацький]] (1935) - музикознавець, професор Московської консерваторії.
* Nemtsov J. «Ich bin schon längst tot». Komponisten im Gulag: Vsevolod Zaderackij und Aleksandr Veprik//Osteuropa, 2007, №
▲==Література==
▲* Nemtsov J. «Ich bin schon längst tot». Komponisten im Gulag: Vsevolod Zaderackij und Aleksandr Veprik//Osteuropa, 2007, № 6
* Калужский М. Репрессированная музыка. М.: Издательский дом «Классика-XXI», 2007
* {{Муха}}
| |||