Серіалізм: відмінності між версіями

[неперевірена версія][неперевірена версія]
Вилучено вміст Додано вміст
Luckas-bot (обговорення | внесок)
м робот додав: ru:Сериализм
м вікіфікація
Рядок 9:
Зародження серіалізму пов'язують з ім'ям [[Веберн Антон|Антона Веберна]], який в своїх творах намагався перенести досягнення додекафонії на тембральну ("Пассакалія" ор.1, Симфонія ор.21), динаміко-артикуляційну (Варіації ор.27), ритмічну (варіації ор.30) сторони. Одна з перших серіальних спроб належить російському емігрантові Голишеву (струнне [[тріо]], 1925 р.).
 
Більш послідовно серіальна техніка викрісталізовувалась в творчості О.Мессіана (див. 4 ритмічні етюди для фортепіано, 1950), і, врешті набула свого класичного вигляду в творчості композиторів Дармштадтської школи в 50-их роках ([[П.'єр Булез.Булез]], [[Штокгаузен|К.ШтокхаузенШтокгаузен]], [[Ноно|Л. Ноно]]). Пізніше композитори-серіалісти активно звертаються до електронних засобів програмування музики, які дають широкі можливості для точного програмування серій будь-якої складності. В 1960-х роках серіальну техніку використовують також і радянські композитори - [[Шнітке Альфред|А.Шнітке]], [[Едісон Денісов|Е.Дєнісов]], [[Арво Пярт|А.Пярт. ]]
 
Проте невдовзі після своєї появи серіальна техніка стала об'єктом критики з боку багатьох композиторів та музикознавців. Серіалізм критикують за автоматизм процесу створення музики, хаотичність та незв'язність звучання, втрату слухового контролю композитора і врешті його творчої індивідуальності. Я.Ксенакіс також звинувачував серіалізм в неприродній примітивності математичного апарату серіалізму. В окремих джерелах знаходимо такі визначення, як "повний параліч сил".
 
Розчарування в серіальній техніці спостерігаємо і у композиторів Дармштадтської школи. Примітно але багато з них (напр. К.Штокхаузен) від серіалізму перейшли до її "протилежності" - [[алеаторика|алеаторики]].
 
Проте невдовзі після своєї появи серіальна техніка стала об'єктом критики з боку багатьох композиторів та музикознавців. Серіалізм критикують за автоматизм процесу створення музики, хаотичність та незв'язність звучання, втрату слухового контролю композитора і врешті його творчої індивідуальності. [[Яніс Ксенакіс|Я.Ксенакіс]] також звинувачував серіалізм в неприродній примітивності математичного апарату серіалізму. В окремих джерелах знаходимо такі визначення, як "повний параліч сил".
 
Розчарування в серіальній техніці спостерігаємо і у композиторів Дармштадтської школи. Примітно але багато з них (напр. К.ШтокхаузенШтокгаузен) від серіалізму перейшли до її "протилежності" - [[алеаторика|алеаторики]].
 
== Література ==