Надпровідники II роду: відмінності між версіями
[неперевірена версія] | [неперевірена версія] |
Вилучено вміст Додано вміст
Немає опису редагування |
Немає опису редагування |
||
Рядок 1:
'''Надпровідники II роду''' — тип [[надпровідник]]ів, в які [[магнітне поле]] може частково проникати, не руйнуючи надпровідності. До надпровідників II роду здебільшого належать [[сплав]]и. Надпровідники II роду дозволяють підтримувати більші надпровідні струми й магнітні поля в порівнянні з надпровідниками I роду, в зв'язку з чим перспективніші у прикладних застосуваннях, наприклад, у сильних [[електромагніт]]ах.
Як і будь-які надпровідники при температурі нижче критичної температури надпровідник другого роду виштовхує магнітне поле. Це явище називається [[ефект Мейснера|ефектом Мейснера]]. Проте, при збільшенні [[напруженість магнітного поля|напруженості магнітного поля]] до величини, яка називається ''першим критичним полем'' і позначається <math> H_{c1}</math>, магнітне поле починає проникати в надпровідник локально у вигляді [[вихор Абрикосова|
У надпровідниках II роду границя розділу між надпровідною і нормальною фазоу має від'ємну [[поверхнева енергія|поверхневу енергію]].
В рамках теорії Гінзбурга-Ландау пояснення поведінки надпровідників другого роду в тому, що в них [[параметр Гінзбурга-Ландау]] <math> \kappa > 1/\sqrt{2} </math>, тобто [[лондонівська глибина проникнення]] більша від [[довжина когерентності надпровідника|довжини когерентності]].
== Джерела ==
|