Аравацькі мови: відмінності між версіями
| [неперевірена версія] | [неперевірена версія] |
Вилучено вміст Додано вміст
Visem (обговорення | внесок) інтервікі |
Немає опису редагування |
||
Рядок 1:
'''Аравакські мови''' — одна з найбільших сімей [[Індіанці|індіанських]] мов, поширених переважно в Південній Америці
Аравакські мови зустрічаються від південної [[Флорида|Флориди]] і островів [[Вест-фндія|Карибського басейну]] до [[Парагвай|Парагваю]] і від тихоокеанського узбережжя [[Перу]] до дельти [[Амазонка (річка)|Амазонки]]. В більшості районів цього ареалу аравакські мови зараз повністю чимайже повністю щезли витіснені європейськими. Найліпше аравакські мови збереглися в басейні річки [[Оріноко]] та притоків амазонки [[Мадейра (річка)|Мадейра]] і [[Пурус]], а також на високогірному болівійському плато. Загальна кількість мовців біля 400 тисяч людей.
Единої класифікації аравакських мов не існує. А.Мейсон, П. Ріве, Ч. Лоукотка класифікували їх головно за географічною ознакою - південна, центральна, північна групи. Дж. К. Ноубл розвиваючи класифікацію Дж. Грінберга виділяє групи: амуеша, аполіста, чамікуро, таіно (кожна представлена однією мовою), уруано (3 мови), арауано, чи арауа (5 мов), марі-пурано (включает 8 підгруп, усього 77 мов).
Фонологічна система характеризується розвинутим вокалізмом та бідним консонатизмом. Так у власне аравакській мові 7 голосних і 14 приголосних (2 носові та 12 ротових), в гуахіро 6 голосних і 14 приголосних фонем 2 носові та 12 ротових). Для більшості аравакських мов характерне протиставлення голосних за довжиною.
Морфологічно аравакські мови аглютинативні з рисами полісинтетизму. Деякі групи належать до суфіксального типу, інші до префіксального, в ряді мов суфікси використовуються для словозміни, а префікси для словотворення. В багатьох мовах, наприклад в гуахіро, префікси використовуються переважно для іменникової словозміни ( epi? 'чийсь дім', tepia 'мій дім', pipia 'твій дім', nipia 'його дім', shipia 'її дом', wepia 'наш дім', jipia 'наш дім', nepia 'їх дом'), а суфікси для дієслівної (?p? 'дати' - невизначений вид, ?paj? 'давати' - тривалий вид, ?pajau? 'дати' - інтенсивній вид).
Для виразу синтаксичних стосунків використовуються як прийменники так і післяйменники. Порядок слів зазвичай фіксований дієслово-суб'єкт-об'єкт, приіменникові і придієслівні атрибути зазвичай знаходяться в препозиції. Лексичні розходження по групам і окремим мовам вельми значні.
Аравакські мови не мають власної писемності. Для записів використовують іспанську абетку з додатковими діакритиками та комбінаціями букв для означення сегментних і супрасегментних одиниць які не мають аналогів у іспанській.
== Джерела ==
* Ю. В. Ванников Лингвистический энциклопедический словарь. - Москва, 1990. - с. 42
[[Категорія:Мовні сім'ї]]
| |||