Алгебричне рівняння: відмінності між версіями
[неперевірена версія] | [неперевірена версія] |
Вилучено вміст Додано вміст
м Автовиправлення |
м →Історія: орфографія Подвоєні приголосні зберігаються в географічних, особових та інших власних назвах |
||
Рядок 33:
Створення алгебраїчної символіки і узагальнення поняття числа аж до комплексних чисел дозволили в XVII—XVIII ст. досліджувати загальні властивості алгебраїчних рівнянь вищих степенів, а також загальні властивості багаточленів від однієї і кількох змінних.
Одною з найважливіших задач [[теорії]] алгебраїчних рівнянь в XVII—XVIII ст. було відшкання формули для розв'язку рівняння 5-го степеня. Після безплідних пошуків багатьох поколінь алгебраїстів зусиллями французького вченого XVIII в. [[Лагранж Жозеф-Луї|Ж. Лагранжа]] (1736—1813), італійського вченого [[Паоло
Поряд з пошуком формул для розв'язку конкретних рівнянь було досліджено питання про існування коренів алгебраїчного рівняння. У XVIII ст. французький [[філософ]] і математик [[Жан Лерон д'Аламбер|Ж. д'Аламбер]] довів, що будь-яке алгебраїчне рівняння ненульової степені з комплексними коефіцієнтами має хоча б один комплексний корінь. У доведенні Д'Аламбера були пропуски, яку пізніше доповнив Гаус. З цієї теореми випливало, що будь-який многочлен степеня n розкладається на n лінійних множників.
|