Історія освоєння мінеральних ресурсів Литви: відмінності між версіями

[неперевірена версія][перевірена версія]
Вилучено вміст Додано вміст
Немає опису редагування
мНемає опису редагування
Рядок 5:
Початок [[бронзовий вік|бронзового віку]] відносять на середину II тис. до РХ Виплавка [[залізо|заліза]] почалася у другій половині I-го тис. до РХ з місцевої болотної руди (гідрогетиту із вмістом Fe 10-40 %) і продовжувалася до [[XX ст.]]
 
В середньовіччі широко використовують місцеві [[будівельні матеріали]], а також [[вапно]], яке виробляють з видобутої крейди і вапняних валунів. Початок виробництва скла з місцевих пісків датують XVI ст. Відомі з древніх часів [[мінеральних вод|мінеральні води]] у XVII-XVIII ст. використовувалися для отримання солі, а у [[ХІХ ст.]] на їх базі виникли курорти [[Друскінінкай]] (1837 р.), Лікенай (1890 р.), Бірштонас (1846 р.).
 
У [[ХІХ ст.]] на місцевих [[глина]]х розвивається цегельна промисловість. З середини [[ХІХ ст.]] почато промислове використання [[торф]]у. Перший [[цемент]]ний завод на місцевій сировині (мергелі) побудований в [[1914]] р. Справжнім багатством країни виявився бурштин. В затоці Куршю-Марес добували близько 50-80 т бурштину щорічно. Роботи вели здебільшого німецькі фірми.