Ассирійська мова: відмінності між версіями

'''Ассирі́йська мо́ва''' (''новосирійська мова, айсорська мова'') — одна з [[семітські мови|семітських мов]]. Розповсюджена окремими регіонами в іншомовному оточенні в [[Іран]]і (район озера Урмія), [[Ірак]]у (район міста Мосул та північного [[Багдад]]а), [[Сирія|Сирії]] (район гір Тур-Абдін та басейн ріки Хабур), [[Туреччина|Туреччини]] (район Курдистанських гір та озера Ван), [[Вірменія|Вірменії]], [[Грузія|Грузії]]. Загальна кількість мовців –— понад 330 тисяч. Розмовні [[діалект]]и ассірійської мови дуже відрізняються одне від одного, що залежить не тільки від територіальної роз’єднаності носіїв, але й від релігійних відмінностей.

Іменники не зберігають семітську категорію іменних станів; з артиклю -ā виробилося спільне закінчення [[іменник]]ів. Система особових самостійних та суфіксальних присвійних і об’єктних [[займенник]]ів зазнала серйозних фонетичних перетворень. Система [[дієслово|дієслова]] повністю перебудувалася порівняно з іншими семітськими мовами: видову систему замінено часовою (з’явилися такі часи: майбутній, теперішній конкретний, теперішній тривалий, минулий недоконаний конкретний, минулий недоконаний тривалий, минулий доконаний I і II, перфект, плюсквамперфект I і II). Розрізняють дійсний спосіб, умовний спосіб, стверджувальну та заперечну дієвідміну наказового способу; збереглися дві породи дієслів –— інтенсив (підсиленість дії), та каузатив. Порядок слів у реченні залишається відносно вільним.