Рів (оборонна споруда): відмінності між версіями

Інколи рови заповнювали водою, з’єднуючи їх з природніми водоймищами – річками й озерами. Рів ускладнював приступ до [[мур]]у важких [[облога|облогових]] знарядь – облогових башт і таранів, адже застосування таких знарядь було ефективне лише коли їх наближали впритул до [[фортеця|фортечного]] чи [[замок|замкового]] муру. Заповнений водою рів робив дуже важким підкопування, тобто риття тунелів під муром, з тим щоб домогтися краху оборони.

Там де це дозволяли природні умови, замки чи фортеці зводили на островах і півостровах озер і річок, отже природнє водоймище поставало за [[фортифікація|фортифікаційний]] рів. Також утворювали одне або навіть декілька штучних озер навколо фортець, але іноді навпаки, створювали штучний острів посеред озер (наприклад ''кренноґ'' – в [[Ірландія|Ірландії]] й [[Шотландія|Шотландії]]). Замки з ровами або оточені штучними озерами були поширені в [[Англія|Англії]], [[Шотландія|Шотландії]], [[Уельс|Уельсі]], також у [[Нідерланди|Нідерландах]], [[Німеччина|Німеччині]], [[Австрія|Австрії]] й [[Данія|Данії]].

[[Файл:Mothe_chandeniers1.jpg|міні|ліворуч|300пкс|Замок ''Мот-Шанденьє'' [[Пуату]], [[Франція]].]]

У післясередньовічний період фортеці, що були пристосовані вже до вогнепальної збої артилерії, здебільшого мали сухий рів або канаву, і лише інколи включити водяні бар’єри в систему захисту від штурму, як наприклад [[бастіон]] в [[Оломоуц]]і. Розроблені в 19 ст.полігональні [[форт]]и спирались на сухі рови в забезпеченні ближньої оборони.

 

== Література ==