Їжа давніх римлян: відмінності між версіями
[неперевірена версія] | [неперевірена версія] |
Вилучено вміст Додано вміст
Створена сторінка: Їжа давніх римлян Основою харчування був хліб. Рабові Щомі... |
Немає опису редагування |
||
Рядок 1:
Хліб – їжа пісна і потребує гострої приправи. Катон давав своїм рабам солоні маслини і дешеві рибні консерви. Маслина – дерево невибагливе і щедре: два-три дерева столових сортів давали урожай, достатній для того, щоб на довий час забезпечити сім’ю солоними і маринованими маслинами.
Отже, хліб з приправою з солених маслин, з часником чи цибулею, овочі і фрукти. А на гаряче? У сівозмінах давньої Італії постійно є бобові, їх сіють з року в рік, і вони готують землю під урожай зернових. Головне місце серед них займають боби – рослина високоврожайна і дуже дешева. Крім бобів, сіяли горох, сочевицю. Улюбленим у трудового люду Риму був густий суп, зварений з бобів у стручках.▼
Про м’ясо Катон нічого не говорить: раб бачив його так рідко, що і говорити не вартувало.▼
▲
Відносно вживання молочних продуктів теж можемо тільки здогадуватися. Якщо і було декілька кіз, то сім’я мала сир▼
Селяни отримували гарячу їжу, очевидно, раз на день, коли закінчувалися денні роботи. На роботу зранку теж голодними не йшли. На сніданок вживали хліб з розтертим солоним сиром з часником, духмяними травами, приправленим оливковою олією і трішки оцтом.▼
Зовсім інакше харчувалися пастухи, які випасали отари овець. Їхня їжа була значно багатша молочними продуктами і м’ясом. І хоч як прискіпливо вів облік старший пастух, він все ж розумів, що загострювати відносини зі своїми підлеглими на віддалених пасовищах ні до чогою. Тому якщо овечка падала у прірву або раптово гинула від хвороби, краще було вірити таким поясненням. Молоко з далеких пасовищ відправляти було нікуди, а все переробляти його на сир не вистачало рук, тому і молока, і сиру пастухи наїдалися досхочу. Крім того, вони ходили на полювання, і дуже успішно.▼
Для характеристики столу багатія тих часів дуже цікаві кулінарні рецепти Катона. Це рецепти пирогів і печені, тобто народної їжі. Для їх приготування беруть пшеничне борошно, багато сиру, скупувато меду і жиру і всього-на -всього одне яйце. ▼
▲
Останній рік республіки вже зовсім інший: щезає стара простота; новому поколінню, знайомому з розкішшю грецького Сходу, рідна старовина не по носі. Варрон розповідає про виникнення промислового птахівництва, яке є дуже вигідним, бо розкоші дійшли до того, що в стінах Риму тільки і знають, що бенкетувати з дня на день. Гортенсій вразив всіх, коли вперше подав на стіл павичів: це був обід на честь обрання його авгуром.▼
Якщо порівняти перелік запасів їжі, який є у Катона і Варрона (борошно, крупа з полби, солона дрібна риба, полядвиця, кури, гуси, дикі голуби, яйця, свинячий жир, мед, молоко, сир, овочі, яблука, груші, інжир – у Катона; дрозди, павичі, голуби, горлиці, кури, цесарки, зайці, кролики, равлики, мурени – у Варрона), з тими запасами, які є в Марціала – відчуйте різницю! Це дичина, домашня птиця і риба, дрозди, славки, іволги, куропатви, фламінго, фазани, журавлі, рябчики, лебеді, дикі кози, африканські газелі, олені, онагри, каплуни, камбала, гусяча печінка, раки, форель, морські їжаки, осетри.▼
▲
▲
1.Алферова И. В. Римские древности. Смоленськ :«Русич»,200. С169 -171.▼
2.Гіро П. Быт и нравы древних римлян. Смоленськ :«Русич», 2000. С.315 -317.▼
▲
3. Конти Ф. Древний Рим. Издателский дом Иола 21 век, 2003.с. 178- 179.▼
4. Серченко М. Жизнь древних рымлян. Москва :Издательство «Наука»,1964. С. 122-126.▼
▲
▲
==Література==
[[Категорія:Рим]]
|