Їжа давніх римлян: відмінності між версіями

[неперевірена версія][неперевірена версія]
Вилучено вміст Додано вміст
Створена сторінка: Їжа давніх римлян Основою харчування був хліб. Рабові Щомі...
 
Немає опису редагування
Рядок 1:
Їжа давніх римлян
 
Основою харчування був хліб. Рабові Щомісячно назначалося 4 модія зерна. Легіонер отримував 4 модія – такою була норма встановлена для здорового чоловіка, який займався фізичною працею.
Хліб – їжа пісна і потребує гострої приправи. Катон давав своїм рабам солоні маслини і дешеві рибні консерви. Маслина – дерево невибагливе і щедре: два-три дерева столових сортів давали урожай, достатній для того, щоб на довий час забезпечити сім’ю солоними і маринованими маслинами.
Що стосується фруктів, то тут на першому місці стояв інжир, який Катон вважав додатком до хліба таким ситним, що, як тільки інжир дозрівав, хлібна пайка рабам - колодникам зменшувалася на цілий фунт. Сушений інжир (винні ягоди), солодкі яблука і груші входили у зимове меню.
Отже, хліб з приправою з солених маслин, з часником чи цибулею, овочі і фрукти. А на гаряче? У сівозмінах давньої Італії постійно є бобові, їх сіють з року в рік, і вони готують землю під урожай зернових. Головне місце серед них займають боби – рослина високоврожайна і дуже дешева. Крім бобів, сіяли горох, сочевицю. Улюбленим у трудового люду Риму був густий суп, зварений з бобів у стручках.
Про м’ясо Катон нічого не говорить: раб бачив його так рідко, що і говорити не вартувало.
Отже, хліб з приправою з солених маслин, з часником чи цибулею, овочі і фрукти. А на гаряче? У сівозмінах давньої Італії постійно є бобові, їх сіють з року в рік, і вони готують землю під урожай зернових. Головне місце серед них займають боби – рослина високоврожайна і дуже дешева. Крім бобів, сіяли горох, сочевицю. Улюбленим у трудового люду Риму був густий суп, зварений з бобів у стручках.
Відносно вживання молочних продуктів теж можемо тільки здогадуватися. Якщо і було декілька кіз, то сім’я мала сир
Селяни отримували гарячу їжу, очевидно, раз на день, коли закінчувалися денні роботи. На роботу зранку теж голодними не йшли. На сніданок вживали хліб з розтертим солоним сиром з часником, духмяними травами, приправленим оливковою олією і трішки оцтом.
Про м’ясо Катон нічого не говорить: раб бачив його так рідко, що і говорити не вартувало.
Зовсім інакше харчувалися пастухи, які випасали отари овець. Їхня їжа була значно багатша молочними продуктами і м’ясом. І хоч як прискіпливо вів облік старший пастух, він все ж розумів, що загострювати відносини зі своїми підлеглими на віддалених пасовищах ні до чогою. Тому якщо овечка падала у прірву або раптово гинула від хвороби, краще було вірити таким поясненням. Молоко з далеких пасовищ відправляти було нікуди, а все переробляти його на сир не вистачало рук, тому і молока, і сиру пастухи наїдалися досхочу. Крім того, вони ходили на полювання, і дуже успішно.
Для характеристики столу багатія тих часів дуже цікаві кулінарні рецепти Катона. Це рецепти пирогів і печені, тобто народної їжі. Для їх приготування беруть пшеничне борошно, багато сиру, скупувато меду і жиру і всього-на -всього одне яйце.
Відносно вживання молочних продуктів теж можемо тільки здогадуватися. Якщо і було декілька кіз, то сім’я мала сир
Останній рік республіки вже зовсім інший: щезає стара простота; новому поколінню, знайомому з розкішшю грецького Сходу, рідна старовина не по носі. Варрон розповідає про виникнення промислового птахівництва, яке є дуже вигідним, бо розкоші дійшли до того, що в стінах Риму тільки і знають, що бенкетувати з дня на день. Гортенсій вразив всіх, коли вперше подав на стіл павичів: це був обід на честь обрання його авгуром.
Якщо порівняти перелік запасів їжі, який є у Катона і Варрона (борошно, крупа з полби, солона дрібна риба, полядвиця, кури, гуси, дикі голуби, яйця, свинячий жир, мед, молоко, сир, овочі, яблука, груші, інжир – у Катона; дрозди, павичі, голуби, горлиці, кури, цесарки, зайці, кролики, равлики, мурени – у Варрона), з тими запасами, які є в Марціала – відчуйте різницю! Це дичина, домашня птиця і риба, дрозди, славки, іволги, куропатви, фламінго, фазани, журавлі, рябчики, лебеді, дикі кози, африканські газелі, олені, онагри, каплуни, камбала, гусяча печінка, раки, форель, морські їжаки, осетри.
Селяни отримували гарячу їжу, очевидно, раз на день, коли закінчувалися денні роботи. На роботу зранку теж голодними не йшли. На сніданок вживали хліб з розтертим солоним сиром з часником, духмяними травами, приправленим оливковою олією і трішки оцтом.
Література Іст. Н.е. щедра на описи розкішних обідів. В багатих верствах римського суспільства було багато ненажер і п’яниць, людей, для яких смисл життя був у їжі. Та все ж більшість –і багатіїв, і бідняків – жили без гастрономічного фанатизму.
Список використаної літератури :
Зовсім інакше харчувалися пастухи, які випасали отари овець. Їхня їжа була значно багатша молочними продуктами і м’ясом. І хоч як прискіпливо вів облік старший пастух, він все ж розумів, що загострювати відносини зі своїми підлеглими на віддалених пасовищах ні до чогою. Тому якщо овечка падала у прірву або раптово гинула від хвороби, краще було вірити таким поясненням. Молоко з далеких пасовищ відправляти було нікуди, а все переробляти його на сир не вистачало рук, тому і молока, і сиру пастухи наїдалися досхочу. Крім того, вони ходили на полювання, і дуже успішно.
1.Алферова И. В. Римские древности. Смоленськ :«Русич»,200. С169 -171.
2.Гіро П. Быт и нравы древних римлян. Смоленськ :«Русич», 2000. С.315 -317.
Для характеристики столу багатія тих часів дуже цікаві кулінарні рецепти Катона. Це рецепти пирогів і печені, тобто народної їжі. Для їх приготування беруть пшеничне борошно, багато сиру, скупувато меду і жиру і всього-на -всього одне яйце.
3. Конти Ф. Древний Рим. Издателский дом Иола 21 век, 2003.с. 178- 179.
4. Серченко М. Жизнь древних рымлян. Москва :Издательство «Наука»,1964. С. 122-126.
Останній рік республіки вже зовсім інший: щезає стара простота; новому поколінню, знайомому з розкішшю грецького Сходу, рідна старовина не по носі. Варрон розповідає про виникнення промислового птахівництва, яке є дуже вигідним, бо розкоші дійшли до того, що в стінах Риму тільки і знають, що бенкетувати з дня на день. Гортенсій вразив всіх, коли вперше подав на стіл павичів: це був обід на честь обрання його авгуром.
Якщо порівняти перелік запасів їжі, який є у Катона і Варрона (борошно, крупа з полби, солона дрібна риба, полядвиця, кури, гуси, дикі голуби, яйця, свинячий жир, мед, молоко, сир, овочі, яблука, груші, інжир – у Катона; дрозди, павичі, голуби, горлиці, кури, цесарки, зайці, кролики, равлики, мурени – у Варрона), з тими запасами, які є в Марціала – відчуйте різницю! Це дичина, домашня птиця і риба, дрозди, славки, іволги, куропатви, фламінго, фазани, журавлі, рябчики, лебеді, дикі кози, африканські газелі, олені, онагри, каплуни, камбала, гусяча печінка, раки, форель, морські їжаки, осетри.
==Література==
1.*Алферова И. В. Римские древности. Смоленськ :«Русич»,200. С169 -171.
2.*Гіро П. Быт и нравы древних римлян. Смоленськ :«Русич», 2000. С.315 -317.
3.* Конти Ф. Древний Рим. Издателский дом Иола 21 век, 2003.с. 178- 179.
4. *Серченко М. Жизнь древних рымлян. Москва :Издательство «Наука»,1964. С. 122-126.
 
[[Категорія:Рим]]
Ъ