Баранівський порцеляновий завод: відмінності між версіями
| [неперевірена версія] | [неперевірена версія] |
Вилучено вміст Додано вміст
Ilyaroz (обговорення | внесок) Немає опису редагування |
|||
Рядок 23:
Збереглися відомості про те, що у [[1822]] році було виготовлено одинадцять тисяч [[тарілка|тарілок]] та понад вісімнадцять тисяч інших виробів, у [[1828]]-му — 10,6 тисячі тарілок, 16,2 тисячі пар [[чашка|чашок]], 23 тисячі інших виробів. Шкала цін у той час була такою: тарілки — від 72 копійок до 1 рубля 45 копійок, чашки — від 7 рублів 50 копійок до 36 рублів (пара), чайники — від 60 копійок до 18 рублів, ваза — від 5 рублів 40 копійок до 45 рублів. Білий сервіз коштував 42 рублі, з золотими прикрасами — від 87 до 240 рублів.
Цікаво, що столовий посуд виготовлявся лише в гарнітурах. Окрім глибоких, мілких, десертних, пиріжкових тарілок, вази для супу, двох мисочок для оселедця, салатника, до них входило п’ять блюд різної величини, підливник, «соустерин», глечик для компоту з кришкою. Ось скільки тоді було потрібно порцеляни для того, щоб сервірувати стіл «за повною програмою»! У 1838 році польський письменник [[Юзеф Крашевський]] у листі до батька в село [[
{{Цитата|''При въезде в местечко Барановку видна група строений, имеющих в совокупности вид помещичьей усадьбы,- это фарфоровая фабрика Мезеров. Она расположена под лесом на реке [[Случ]]ь, в одной [[верста|версте]] от местечка... Глина вывозилась из-под деревни [[Кашперівка (Баранівський район)|Кашперовка]], что в 12 верстах от Барановки...''}}<ref>М.Теодорович «Историко-статистическое описание церквей и приходов Волынской епархии» ([[1888]])</ref>
| |||