Відмінності між версіями «Спектральний аналіз»

вирізав ліву частину, яка, однак, могла б пригодитися в інших місцях
(вирізав ліву частину, яка, однак, могла б пригодитися в інших місцях)
 
== Застосування ==
 
=== В астрономії ===
 
Най­важливішим джерелом інформації про більшість космічних об'єктів є їхнє випроміню­вання. Дістати найбільш цінні й різноманітні відомості про тіла дає змогу спектральний аналіз їхнього випромінювання. За допо­могою цього методу можна встановити якісний і кількісний [[Хімічна формула|хіміч­ний склад]] світила, його [[температура|температуру]], наявність [[магнітне поле|магнітного поля]], швидкість руху та багато іншого.
 
Для одержання спектрів застосовують прилади — [[спектроскоп]], [[спектрограф]]). У першій спектр розглядають, а у другому його фотографують. Спектрограма — фотографія спектра.
 
 
Існують такі види спектрів земних джерел і небесних тіл:
Діставши спектрограму світила, над нею і під нею вдруковують спектри порівняння від земного джерела випромінювання. Спектр порівняння вважають нерухоми, і відносно нього можна визначати зміщення ліній спектра зірки. На­віть швидкості небесних тіл (десятки й сотні кілометрів за секунду) зумовлюють настільки малі зміщення (соті або десяті частки мм), що їх можна виміряти на спектрограмі тільки під [[мікроскоп]]ом. Щоб з'ясувати, якій зміні довжини хвилі це відповідає, треба знати масштаб спектра, тобто на скільки змінюєть­ся довжина хвилі, якщо ми просуваємося вздовж спектра на 1 мм.
 
За спектром можна знайти й температуру світньогосвітного об'єкту. Коли тіло розжарене до червоного коліру, у його суцільному спектрі найяскравіша червона частина. Якщо його нагрівати далі, ділянка найбільшої яскравості у спектрі змішується в жовту, потім у зе­лену частину і так далі до фіолетового. Це явище описується законом [[зміщення Віна]], який показує залежність положення максимуму у спектрі випро­мінювання від температури тіла. Знаючи цю залежність, можна встановити температуру Сонця, зірок, планет за допомогою спеціально створе­них приймачів інфрачервоного випромінювання.
 
=== Обсерваторії ===
Астрономічні дослідження проводять у нау­кових інститутах, університетах і обсерваторіях. [[Пулківська обсерваторія]] під [[Санкт-Петербург]]ом існує з [[1839]] року і просла­вилася складанням найточніших зоряних каталогів. У процесі бурхли­вого розвитку науки в СРСР було побудовано багато ін­ших обсерваторій: [[:ru:Специальная астрофизическая обсерватория РАН|Спеціальна астрофізична обсерваторія]] [http://w0.sao.ru/ www] на Північному Кавказі, [[Кримська астрофізична обсерваторія|Кримська]] [http://www.crao.crimea.ua/ www] (поблизу [[Сімферополь|Сімферополя]]), [[:ru:Бюраканская астрофизическая обсерватория|Бюраканська]] [http://bao.am/ www] (поблизу [[Єреван]]а), [[:ru:Абастуманская астрофизическая обсерватория|Абастуманська]] [http://www.genao.org/ www] (поблизу [[Боржомі]]), [[Головна астрономічна обсерваторія НАН України|Голосіївська]] [http://www.mao.kiev.ua/ wwww] (у [[Київ|Києв]]і), [[:ru:Шемахинская астрофизическая обсерватория|Шемахінська]] [http://www.shao.az/ www] (поблизу [[Баку]]) обсерваторії, [[Харківська астрономічна обсерваторія|Харківська]], [[Миколаївська обсерваторія|Миколаївська]] [http://www.mao.nikolaev.ua/rus/main.html www] та [[Сімеїзька обсерваторія|Сімеїзька]] обсерваторії як філіали Пулківської. Найбільшими інститутом був [[:ru:Государственный астрономический институт им. П. К. Штернберга|Астрономічний інститут імені П. К. Штернберга]] при [[МДУ]] та [[Інститут теоретичної астрономії]] [[Академія наук СРСР|Академії наук]] [[Російська Федерація|Російської Федерації]] у Санкт-Петербурзі.
 
Обсерваторії звичайно спеціалізуються на проведенні певних видів астрономічних досліджень. Тому вони оснащені різними ти­пами телескопів та інших приладів, призначених, наприклад, для визначення точного положення зір на небі, вивчення Сонця або розв'язання інших наукових завдань.
 
Часто для вивчення небесних об'єктів їх фотографують за допомогою спеціальних телескопів. Положення зір на одержаних негативах вимірюють відповідними приладами в лабораторії. [[Негатив]]и, що зберігаються в обсерваторії, утворюють «скляну фото­теку». Досліджуючи астрономічні фотографії, можна виміряти величину потоків випромінювання від зір, планет та ін­ших космічних об'єктів. Для високоточних вимірювань енергії світлових потоків використовують фотоелектричні [[фотометр]]и. У них світло від зорі, зібране об'єктивом телескопа, спрямовуєть­ся на світлочутливий шар електронного вакуумного приладу — фотопомножувача, в якому виникає слабкий струм, що його підсилюють та реєструють спеціальні електронні прилади. Про­пускаючи світло через спеціально дібрані кольорові світлофільтри, астрономи кількісно із великою точністю оцінюють колір об'єкта. А за допомогою [[спектрограф]]ів визначають хімічний склад космічних об'єктів.
 
=== Позаатмосферна астрономія ===
 
Дослідження за допомогою космічної техніки займають особливе місце серед методів вивчення небесних тіл і космічного середовища. Початок було покла­дено запуском у [[СРСР]] у [[1957]] році першого в світі штучного супут­ника Землі. Космічні апарати дали змогу здійснювати дослідження в усіх діапазонах довжин хвиль електромагнітного випроміню­вання. Тому сучасну астрономію часто називають всехвильовою. Позаатмосферні спостереження дають змогу приймати в космосі випромінювання, які поглинає або дуже змінює земна [[атмосфера]]: далекі [[ультрафіолетове випромінювання|ультрафіолетові]], [[рентгенівське випромінювання|рентгенівські]] й [[інфрачервоне випромінювання|інфрачервоні]] промені, радіовипромінювання деяких довжин хвиль, що не доходять до Землі, а також корпускулярні випромінювання Сонця та інших тіл. Дослідження цих, раніше недоступних видів випромінювання зір і туманностей, міжпланетного та міжзоряного середовища дуже збагатили наші знання про фізичні процеси у [[Всесвіт]]і. Зокрема, було відкрито невідомі раніше джерела рентгенівського випромінювання — рентгенівські [[пульсар]]и.
 
Багато інформації про природу найвіддаленіших від нас тіл та їх систем також здобуто завдяки дослідженням, виконаним за допомогою встановлених спектрографів на різних [[космічний апарат|космічних апаратах.]]
 
== Примітки ==