Тваринництво: відмінності між версіями
| [неперевірена версія] | [неперевірена версія] |
Вилучено вміст Додано вміст
TobeBot (обговорення | внесок) м робот додав: gu:પશુપાલન |
Rar (обговорення | внесок) мНемає опису редагування |
||
Рядок 9:
== З середини [[19 століття]] до [[1914]] ==
В українських умовах тваринництво було нерозривно пов'язане з [[хліборобство]]м. Цей зв'язок був відмінний при різних системах сільського господарства. При перелоговій — худоба мала багато [[Корм (тваринництво)|корм]]ів, і тоді держали її у великій кількості; такі умови були у першій половині [[19 століття]] на українських степах — там плекали багато овець і волів. З переходом до [[трипільна система|трипілля]] рівновага між цими двома галузями сільського господарства незабаром захиталася. Кормова база для [[свійська худоба|свійської худоби]] зазнала скорочення, а разом з тим меншало й останньої; одночасно трудно було обробити землю, бо бракувало як робочої тварини, так і гною, падала [[врожайність]] і розвиток сільського господарства гальмувався. Такий стан існував у [[Лісостеп]]у, зокрема на [[Лівобережжя|Лівобережжі]], а з [[1860-ті|1860-их]] і в [[Степ]]у. Кількість худоби, особливо овець, зменшувалася, не лише порівняно з зростанням [[населення]], але (у деяких районах) і в абсолютних числах. Сприятливіші умови для тваринництва створилися вдруге при системі [[сівозміна|сівозміни]], бо тоді зростає кормова база і збільшується [[родючість ґрунту]], але ця система панувала лише на [[Західна Україна|Західній Україні]].
Таким чином, кормова база для худоби на Україні була недостатня, за винятком [[Українські Карпати|Карпат]] і ліс. смуги, у яких було багато [[сіножаті|сіножатей]] і [[пасовища|пасовищ]], та на Західній Україні, де 1/10 засівної площі займали [[кормові культури|кормові]]. Основним кормом для худоби були взимку [[сіно]] і [[солома]], влітку випас на пасовищах, значно менше — [[овес]] і [[ячмінь]]; б. [[цукроварня|цукроварень]] відходи їх продукції (хоч переважно частину цього високоякісного корму, також [[макуха|макуху]] тощо, вивозили за кордон). Через недостачу кормів та низькопорідність українська худоба була мало молочна (у своїй масі давала 600 — 1 000 л молока на рік) і мало м'ясиста. Щойно за останні роки до [[перша світова війна|першої світової війни]] почалося деяке покращення — на Центральних і Східних Землях завдяки праці [[земства|земств]], але також завдяки заходам [[поміщицьке господарство|поміщицьких господарств]]. Велася робота над поліпшенням худоби, насамперед поширенням кращих рас. (див. також [[племінна робота]]).
| |||