Теорема відліків Віттекера — Найквіста — Котельникова — Шеннона: відмінності між версіями

'''Теоре́ма ві́дліків Вїтта́кераВітта́кера — На́йквіста — Коте́льникова — Ше́ннона''' (''теоре́ма Коте́льникова'') свідчить, що якщо '''[[безперервна функція|безперервний]]''' сигнал ''x(t) '' має [[спектр]], обмежений частотою ''F_max'', то він може бути однозначно і без втрат відновлений по своїх '''дискретних''' відліках, узятих з частотою ''f_дискр=2*F_max'', або, по-іншому, по відліках, узятих з періодом ''T_дискр=<math>\frac{1}{2 \cdot F_{max}}</math>.

Теорема була сформульована [[Гаррі Найквіст]]ом в [[1928]] році у роботі «Certain topics in telegraph transmission theory». У [[1933]] року подібні дані були опубліковані [[Котельников Володимир Олександрович|В. О. Котельниковим]] в його роботі «Про пропускну здатність ефіру і дроту в електрозв'язку», що є однією з основоположних теорем в теорії і техніці [[цифровий зв'язок|цифрового зв'язку]].