'''Жонгле́р''' (давньофранцузька - «jougleor», «jongleur», з латинської «{{lang-la|joculator}}» - «потішникипотішник») - мандрівний казокказкар, професійний співак, часто також музикант або фокусник. Як правило, такі музиканти були і композиторами, і виконавцями (часто пісень, складених іншими)[[трубадур]]ами, відмінно володіли мистецтвом гри на багатьох музичних інструментах.
Жонглер відповідає німецькому «spielmann», англійськоїанглійському «minstrel» - з латинськоголатинської «ministerialis» —«прислужник».
Як інтернаціональнеєвропейське явище [[феодалізм|феодального]] [[середньовіччя]] соціально строката група,. здебільшогоЗдебільшого жонглери були більш низького походження, ніж [[трубадури]], якаяких вони обслуговувалаобслуговували - на противагу куртуазнийкуртуазним поетам - не тільки можновладного сеньйора і [ [лицар|лицаря]], але й городянина і навіть селянина. До сьогоднішньогоДосьогодні дня дійшли імена деяких з них: ''Папіоль'' був постійним виконавцем пісень [[Бертран де Борн|Бертрана де Борна]], ''пістолета'' (букв. «листалистик») - жонглер [[Арнаут де Марейль|Арнаута де Марейля]] - автор популярної [[кансони кансона|кансони]] ''«Мені б тисячі марок сріблом ...»''. Часто трубадур в завершальних строфах кансони (у так званоїзваному посилціпосиланні) звертається до свого жонглер з проханням донести пісню до адресата. В ''Fadet juglar'' трубадура [[Калансон, Гіро Калансон| ГіраутаГіро Калансона]] -— жартівливому остереженнізастереженні для жонглера- — перераховуються літературні твори, теми і герої, популярні в епоху середньовіччя.
