Гепатит B: відмінності між версіями

243 байти вилучено ,  2 місяці тому
[перевірена версія][перевірена версія]
|тираж = 1000
}}</ref>
Джерелом інфекції є хворі на гострий і хронічний гепатит В, та так звані здорові вірусоносії. Хворі заразливі з середини [[Інкубаційний період|інкубаційного періоду]] та протягом всієї хвороби, до звільнення організму від збудника, а елімінація вірусу може затягуватися на невизначений час. Частим джерелом інфекції є хворі на цироз печінки та гепатоцелюлярну карциному, якщо останні [[Етіологія (медицина)|етіологічно]] пов'язані з гепатитом В. Значну небезпеку становлять особи з безсимптомним перебігом інфекційного процесу. Кількість їх значно перевищує зареєстровану захворюваність. Вірус у великій кількості міститься в крові, може виділятися з потом, слиною, менструальною кров'ю, спермою, міститься в багатьох рідинах та тканинах організму.
 
Ведучий механізм зараження вірусом гепатиту В&nbsp;— [[Гемоконтактний механізм передачі інфекції|гемоконтактний]], який реалізується як природними, так й штучними шляхами. До природних шляхів передачі належать статева передача. До природної передачі слід віднести й таку, яка відбувалась в історії людства і відбувається й натепер при забрудненні інфікованим матеріалом шкіри зі свіжими травмами (подряпини, рани тощо). Інфікуюча доза крові людини становить 0,04&nbsp;— 0,001 мкл крові хворого.
 
Статевий шлях передачі відбувається як при гетеросексуальних так і при гомосексуальних стосунках. Вірус потрапляє в організм внаслідок порушення цілісності слизових оболонок і шкіри разом зі спермою і кров'ю. Доказами цього шляху передачі вірусу є виявлення ДНК у спермоплазмі, вагінальних секретах і [[цервікальний слиз|цервікальному слизі]] носіїв вірусу, а також інфікування людиноподібних мавп спермою HBsAg та HBeAg позитивного носія.
 
Передача вірусу від інфікованої матері до дитини може відбуватися в утробі через плаценту (трансплацентарно) і під час пологів (перинатально). Якщо вагітна&nbsp;— носій лише HBsAg то вірогідність інфікування дитини становить 10-20&nbsp;%. Коли мати є носієм HBsAg s HBeAg то вірогідністьймовірність інфікування дитини може складати від 50&nbsp;% до 100&nbsp;%. При цьому більш ніж 90&nbsp;% народжених інфікованих перинатально стають хронічними носіями інфекції. Вірус також виявляється у грудному молоці та і в крові що виділяється з тріщин навколо соска.<ref name="порох_тополь"/> Проте, Shi ''та ін'' показалипоказано, що годування грудьми після правильної імунопрофілактики не спричиняє вертикальної передачі вірусу гепатиту B.<ref name="pmid21536948">{{Cite pmid|21536948}}</ref>.
 
Крім крові і сперми, інші біологічні рідини, значноюменшою мірою можуть виступати уяк ролі чинниківчинники передачі HBVвірусу гепатиту B. Так, у слині носіїв HBV у 20-100&nbsp;% виявляли HBsAg, а ДНК HBV&nbsp;— у 50&nbsp;— 7150—71&nbsp;% обстежених. При дослідженні сечі хронічних носіїв HBsAg у 50&nbsp;% осіб виявляли ДНК HBV, у носіїв HBeAg&nbsp;— у 91&nbsp;% випадків. Дослідники вважають що незалежно від HBeAg статусу пацієнта його сечу слід вважати як потенційно заразну біологічну рідину.<ref name="порох_тополь"/>
 
Вірус гепатиту також може передаватись між членами сім'ї через контактпобутові контакти з пошкодженою шкірою чи слизовими оболонками через слину, що містять вірус<ref name="pmid791124">{{Cite pmid|791124}}</ref><ref>{{cite web|title=Hepatitis B – the facts: IDEAS –Victorian Government Health Information, Australia|url=http://www.health.vic.gov.au/ideas/diseases/hepb|publisher=State of Victoria|date=2009-07-28|accessdate=2009-09-19|archiveurl=https://www.webcitation.org/6HvJEKOU8?url=http://www.health.vic.gov.au/error/404.htm|archivedate=2013-07-07|deadurl=yes}}</ref>, або через забруднені кров'ю спільні прилади для гоління, зубні щітки, рушники, носовики, мочалки тощо.
 
Особливе значення в сучасній епідеміологічній ланці гепатиту В належить саме штучним шляхам передачі. Саме різноманітні штучні шляхи забезпечили йому широке розповсюдження в світі за останні 2 століття. До штучних шляхів передачі відносяться різноманітні медичні та немедичні [[Парентеральний|парентеральні]] втручання: [[переливання крові]] та її складниківкомпонентів,<ref name="pmid18831300">{{cite journal |author=Buddeberg F, Schimmer BB, Spahn DR |title=Transfusion-transmissible infections and transfusion-related immunomodulation |journal=Best Practice & Research. Clinical Anaesthesiology |volume=22 |issue=3 |pages=503–17 |year=2008 |month=September |pmid=18831300}}</ref> забруднені голки та шприци,<ref name="pmid10729739">{{cite journal |author=Hughes RA |title=Drug injectors and the cleaning of needles and syringes |journal=European Addiction Research |volume=6 |issue=1 |pages=20–30 |year=2000 |month=March |pmid=10729739}}</ref> під час проколювання вуха, [[татуювання]], [[обрізання]], [[гоління]], [[манікюр]]у та інших косметичних процедур. Незважаючи на те, що вся донорська кров перевіряється на наявність HBsAg, це не дає 100&nbsp;% гарантії що кожна порція крові не інфікована HBVвірусом гепатиту B. Таке припущення пов'язане з чутливістю тест-систем, маскування HBsAg за допомогою анти-HBs.
 
Також,[[Фекально-оральний щонайменшемеханізм|Фекально-оральний]] та [[Трансмісивний механізм передачі інфекції|трансмісивний]] механізми передачі не підтверджені. Щонайменше 30&nbsp;% зафіксованих випадків гепатиту B серед дорослих не асоціюються з жодним ідентифікованим фактором ризику.<ref name="pmid8392167">{{Cite pmid|8392167}}</ref>
З'явились повідомлення про трансмісивний механізм передачі через комарів і москітів. Також припускають можливість передачі вірусу клопами (при їх роздушуванні або через фекалії цих комах). Вірус гепатиту B виявляли впродовж 21 дня від моменту його інокуляції в організм клопів.<ref name="порох_тополь"/>
 
Класичний фекально-оральний механізм передачі не підтверджений.<ref name="порох_тополь"/>
 
Також, щонайменше 30&nbsp;% зафіксованих випадків гепатиту B серед дорослих не асоціюються з жодним ідентифікованим фактором ризику.<ref name="pmid8392167">{{Cite pmid|8392167}}</ref>
 
== Патогенез ==