Сексизм: відмінності між версіями

 

=== Обмеження в правах ===

 

=== Насильство ===

Докладніше: [[Гендерний розрив в оплаті праці]], [[Неоплачувана робота]], [[Скляна стеля]], [[Сексизм при наймі]], [[Третя зміна (фемінізм)]], [[Фемінізація бідності]][[Файл:OECD gender wage gap.svg|міні|Різниця зарплат чоловіків та жінок серед країн [[Організація економічного співробітництва та розвитку|ОЕСР]]|альт=|без]]

* '''[[Неоплачувана робота]]'''. Неврахування праці з обслуговування, котру традиційно виконують жінки (хатня робота, виховання, догляд за літніми та неповносправними, емоційне обслуговування) у фонд оплачуваної, що має системні наслідки для світових економік.

* '''[[Гендерний розрив в оплаті праці|Різниця зарплат]]'''.<ref name="ITUC1">{{cite web|author=|publication-date=6 марта 2008 года|url=http://www.ituc-csi.org/gender-pay-gap-stuck-at-16.html?lang=en|title=Gender Pay Gap Stuck at 16% Worldwide: New ITUC Report|language=англійською|publisher=[[Международная конфедерация профсоюзов|International Trade Union Confederation]]|accessdate=|archiveurl=https://www.webcitation.org/61B165EX3?url=http://www.ituc-csi.org/gender-pay-gap-stuck-at-16.html?lang=en|archivedate=24 серпня 2011}}</ref> Може виражатися в нижчій оплаті за рівну роботу (жінки отримують у середньому на 16&nbsp;% меншу в порівнянні з чоловіками оплату за рівну працю;<ref name="ITUC1" /><ref>{{cite web|author=|publication-date=февраль 2008|url=http://www.ituc-csi.org/IMG/pdf/gap-1.pdf|title=The Global Gender Pay Gap|language=англійською|publisher=[[Международная конфедерация профсоюзов|International Trade Union Confederation]]|accessdate=|archiveurl=https://www.webcitation.org/61B17GWbB?url=http://www.ituc-csi.org/IMG/pdf/gap-1.pdf|archivedate=24 серпня 2011}}</ref> в [[Неформальна економіка|неформальній економіці]] розрив може бути ще значнішим<ref>{{cite web|author=Васильева П., Знаменский И., Латышева А.|publication-date=12 апреля 2008 года|url=http://vpered.org.ru/index.php?id=371&category=18|title=Гендер/класс|lang=|publisher=Социалистическое движение «Вперёд»|accessdate=|archiveurl=https://web.archive.org/web/20120418162849/http://vpered.org.ru/index.php?id=371&category=18|archivedate=2012-04-18|deadurl=yes}}</ref>) або в нижчій оплаті професій, що вважаються традиційними для осіб певної статі. Так, наприклад, за статистиками [[Бюро перепису населення США|Бюро перепису США]] (2016) середній дохід на душу населення жінок становив 32 тис. дол. США, тобто 76&nbsp;% від середнього доходу на душу чоловіків (біля 42 тис. дол. США)<ref>{{Cite web |url=http://russian.people.com.cn/31521/5452212.html |title=«О ситуации с правами человека в США — 2006» |accessdate=14 грудня 2012 |archive-date=21 березня 2012 |archive-url=https://web.archive.org/web/20120321185255/http://russian.people.com.cn/31521/5452212.html }}</ref> (згідно з тими ж даними, середньорічні доходи білих жінок лише трохи більш, ніж на 1 тис. дол. перевищують їх же у [[Афроамериканці|чорних]]<ref name="autogenerated1">{{Cite web |url=http://russian.people.com.cn/31521/5454367.html |title=«О ситуации с правами человека в США — 2006» |accessdate=14 грудня 2012 |archive-date=4 березня 2016 |archive-url=https://web.archive.org/web/20160304093902/http://russian.people.com.cn/31521/5454367.html }}</ref>).

* '''[[Скляна стеля|«Скляна стеля»]]'''&nbsp;— термін американського [[менеджмент]]у, що описує невидимий і формально ніяк не позначений бар'єр, який обмежує просування жінок по службовій драбині. Чоловіки при цьому просуваються по ній «[[Скляний ескалатор|скляним ескалатором]]».

* Нижча [[соціальна захищеність]] жінок, що веде до [[Фемінізація (соціологія)|фемінізації суспільства]], [[Фемінізація бідності|бідності]] і стрибків її росту в кризові для суспільства чи економіки держави періоди.<ref>{{cite web|author=Перевод с английского: представительство ООН в Республике Беларусь|publication-date=2000|url=http://www.un.org/russian/documen/gadocs/23spec/fem.htm|title=Фактологические бюллетени: Феминизация бедности|work=Двадцать третья специальная сессия Генеральной Ассамблеи ООН|lang=|publisher=[[ООН|Организация Объединённых Наций]]|accessdate=|archiveurl=https://www.webcitation.org/61B1DdVNW?url=http://www.un.org/russian/documen/gadocs/23spec/fem.htm|archivedate=24 серпня 2011}}</ref><ref>{{cite web|author=Колесова К.|publication-date=30 сентября 2009 года|url=http://vpered.org.ru/index.php?id=368&category=18|title=Феминизация бедности как следствие экономического кризиса|lang=|publisher=Социалистическое движение «Вперёд»|accessdate=|archiveurl=https://web.archive.org/web/20120419144550/http://vpered.org.ru/index.php?id=368&category=18|archivedate=2012-04-19|deadurl=yes}}</ref><ref>{{книга|автор = Денисова, А. А.|часть = Бедность|заглавие = Словарь гендерных терминов|оригинал = |ссылка = http://www.owl.ru/gender/006.htm#1|ответственный = |издание = |место = {{М}}|издательство = Информация XXI век|год = 2002|том = |страницы = |страниц = 25|серия = |isbn = 5-86391-002-4|тираж = 1000}}</ref>

* '''Сексизм при наймі''' (occupational sexism): дискримінаційні резюме (вказання статі бажаної особи («потрібні прибиральниці», «вакансія: начальник відділу продажів») є протизаконним), відмова в працевлаштуванні жінкам дітородного віку (в очікуванні, що вони народять і займатимуться дітьми, а тим паче, якщо мають дітей).

 

=== Сексизм в освіті ===

* [[Роздільне навчання]];

 

{{Див. також|Мізогінія в масмедія|Зображення гендеру у відеоіграх|Жінки і відеоігри}}

 

* Для розвинутих фемінізмів [[Фемінізм третьої хвилі|третьої хвилі]] проблемою знову стало визначення сексизму в мові: чи дискримінуючою є відсутність вказівки на стать, чи наявність такої вказівки.<ref>«Проблема полягає ще в тому, що в розумінні самої системи сексизму серед дослідників немає єдності. Одна сторона вважає, що не-сексистськими є мовірувані пари (родо-статеві кореляти), у яких жінку „видно“. Отже, несексистською повинна бути мова, в якій чоловічих форм буде рівно стільки, скільки жіночих. Інша сторона наполягає&nbsp;— вже сама вказівка на стать для людини принизлива, образлива, це сексистські висловлювання, що не відповідають принципу коректності. (…) Прихильники такого погляду на мову і в першому, і в другому випадку підходять до мови з позицій „ображеного“, їхнє бачення дискримінації носить суб'єктивний характер, про що свідчить кваліфікація однієї і тієї ж конструкції як дискримінативної і як нейтральної. Однак важливіше інше&nbsp;— факт, що дискримінацію бачать там, де її просто немає, або там, де вона потенційно могла б бути.» (''Архангельская А.'' Сексизм в языке: Мифы и реальность. Оломоуц, 2011. С. 99.)</ref> Так, просунуті феміністські дискурси до дискримінативних нерідко відносять самі практики розщеплення за родом (''леді та джентльмени, браття і сестри'').<ref>''Архангельская А.'' Сексизм в языке: Мифы и реальность. Оломоуц, 2011. С. 112.</ref> Інколи оголошують сексистськими навіть окремі морфеми{{Які}}, що слугують для утворення жіночих корелятів.<ref>«Сексистськими деякі дослідники називають і самі морфеми&nbsp;— як засіб реалізації мовірування (Є.&nbsp;А.&nbsp;Кіпрська, О.&nbsp;В.&nbsp;Аксютіна). Виходячи з такої точки зору, всі фемінізуючі морфеми&nbsp;— суть мовні сексизми.» (''Архангельская А.'' Сексизм в языке: Мифы и реальность. Оломоуц, 2011. С. 105.)</ref>

 

 

=== Сексизм у спорті ===

==== Сексистські жарти ====

Фредерік Аттенборо (Frederick Attenborough) доводить, що сексистські жарти можуть бути формою [[Сексуальна об'єктивація|сексуальної об'єктивації]], яка зводить людину, на котру спрямований жарт, до об'єкта. Сексистські жарти не лише об'єктивують жінок, але також можуть виправдовувати насильство чи упередження щодо них<ref>Attenborough, Frederick T. (2014). «Jokes, pranks, blondes and banter: recontextualising sexism in the British print press». Journal of Gender Studies. Taylor and Francis. 23 (2): 137—154. doi:[[doi:10.1080/09589236.2013.774269|10.1080/09589236.2013.774269]].</ref>. <blockquote>«Сексистський гумор&nbsp;— приниження жінок через гумор&nbsp;— наприклад, тривіалізує дискримінацію за статтю під прикриттям милостивої забавки, аби уникнути випробувань та протистояння, які. негумористична сексистська риторика зазвичай викликає.»<ref name=":0">Ford, Thomas E.; Boxer, Christie F.; Armstrong, Jacob; Edel, Jessica R. (2007). «More Than „Just a Joke“: The Prejudice Releasing Function of Sexist Humor». Personality and Social Psychology Bulletin. 34 (2): 159—170. doi: [http://journals.sagepub.com/doi/10.1177/0146167207310022 10.1177/0146167207310022] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20181207012417/https://journals.sagepub.com/doi/10.1177/0146167207310022 |date=7 грудня 2018 }}.</ref> </blockquote>Дослідження Фордом 73 студентів-чоловіків, виявило, що «сексистський гумор може сприяти поведінковим виразом упередження проти жінок серед чоловіків-сексистів»<ref name=":0" />. Згідно з дослідженням, коли сексизм представлений у гумористичній манері, він бачиться як допустимий та соціально прийнятний: «Зневажання жінок через гумор 'звільняло' учасників-сексистів від необхідності коритися більш загальним і більш обмежуючим нормам дискримінації жінок.»<ref name=":0" />

 

== Боротьба з сексизмом ==