Томас Елой Мартінес: відмінності між версіями

Мартінес народився в Аргентині, але, закінчивши університет Тукуман, в молодості виїхав продовжувати навчання в Парижі. Писав у аргентинських газетах і журналах про кіно, вступав як кіносценарист. У +1969 - +1970 працював як репортер у Парижі. Потім він повернувся на батьківщину, однак після зміни влади в країні в 1975 році був змушений емігрувати до [[Венесуела|Венесуели]]. Примірники його документального роману «Розп'яття в Трелеві», який розповідав про наругу військовиків над політичними в'язнями, були публічно спалені в Буенос-Айресі. Довгий час Мартінес прожив у США. У 1984-1987 — [[професор]] в університеті Меріленда, дез викладав1995 — директор Центру латиноамериканських досліджень в Університетіуніверситеті Рутгерса, в [[Нью-Джерсі]].

Більшість романів Елоя Мартінеса побудовані на документальному матеріалі. Перетворення історії в розповідь — не тільки його метод роботи, але й проблема, про яку він пише як есеїст. Ця риса його поетики і привертає увагу дослідників-літературознавців. Найвідомішою роботою Мартінеса вважається роман "Свята Евіта", виданий в 1995 році і перекладений на понад 30 мов. Також популярні такі книги Мартінеса, як "Роман про Перон", присвячений Президенту Аргентини [[Хуан Домінго Перон|Хуану Домінго Перону]], "Він співає танго" і "Політ королеви" (El vuelo de la reina). Мартінес був відомий не тільки як письменник, але і як журналіст — він співпрацював з іспанської "[[El Pais]]", аргентинської "[[Lа Nacion]]" і нью-йоркської "[[The New York Times]]".