Ресурси і запаси берилію: відмінності між версіями

[перевірена версія][очікує на перевірку]
Вилучено вміст Додано вміст
Немає опису редагування
Немає опису редагування
Рядок 1:
'''Ресурси і запаси берилію''' ({{lang-ru|ресурсы и запасы бериллия}}, {{lang-en|beryllium resources and reserves}}, {{lang-de|Ressourcen f pl und Vorräte m pl an Beryllium}}) — світові прогнозні ресурси оксиду берилію на кінець XX ст. (1998) оцінюються в 2 млн т. Бл.Близько половини прогнозних ресурсів зосереджено в Америці, в тому числі 35 % у Бразилії і 10 % — в США; бл. 30 % — в Азії (15 % — в Індії, 12 % — в Китаї) і бл. 20 % — в Африці (в ПАР, Уганді, Руанді, Зімбабве та ін. країнах). За іншими даними, бл.близько третини світових складають прогнозні ресурси Росії, причому велика їх частина сконцентрована в Східному Сибіру (Бурятія, Хабаровський край). Загальні світові запаси оксиду берилію в світі (без Росії) на 1998 р. становили понад 1 млн т. Майже третина їх (понад 34 %) зосереджена в Бразилії, 15,6 % — в Індії; в надрах США і Китаю знаходиться по 9 %.
 
Станом на 2004 р. за даними ГНПП «Аэрология» (РФ) загальні світові запаси оксиду берилію становлять 1,374 млн т, у тому числі: Бразилія — 360 тис. т., Росія — 350 тис. т., Індія — 160 тис. т, Аргентина — 70 тис. т, США — 65 тис. т. Близько половини світових загальних запасів зосереджено на американському континенті і пов'язано в основному з бертрандит-адуляр-аргілізированими метасоматитами і рідкісноземельними (берил-сподумен-танталіт-мусковітовими) пегматитами. Вік родовищ — від архею до третинного. Найпродуктивніші з них локалізовані у докембрійських щитах.
Рядок 7:
Головними геолого-промисловими типами власне берилієвих родовищ є бертрандит-адуляр-арґілізовані метасоматити, бертрандит-фенакіт-флюоритові метасоматити, берилієносні полевошпатові метасоматити, берил-слюдяні метасоматити і мінералізовані зони дроблення. З комплексних родовищ основне значення мають родовища у флюоритових метасоматитах; кварцовожильні зони і штокверки з рудами, що містять, крім берилію, [[вольфрам]], [[молібден]], [[олово]], [[бісмут]]; берилієво-оловорудні скарни і рідкіснометалічні слюдоносні пегматитові жили.
 
В Україні промислові запаси берилієвих руд приурочені до Українського щита (Сущано-Пержанська тектонічна зона). Зруденіння представлене метасоматитами кварц-польовошпатового, польовошпатового та польовошпат-сидеритового складу. У межах Українського щита берилієва мінералізація, представлена хризоберилом, виявлена в пегматитах Петроострівсько-Полохівського рудного поля. Крім того, рудопрояви берилію виявлені у Приазов'ї — Шевченківське родов.родовище літієвих пегматитів, родов.родовище «Балка Крута», Єлисеївське пегматитове поле, рудопрояв Кам'яні Могили.
 
== Див. також ==