Користувач:Semyon 'dicto' Fedotov/Пісочниця: відмінності між версіями

==історіяІсторія<ref>Основне джерело розділу «Історія»: Мокрицький Г.П. «Житомирське трамвайно-тролейбусне управління: 100 років трамвайному руху»</ref>==

[[7 листопада]] [[1963]] &nbsp;р. була відкрита друга лінія, що проходила вул. Театральною і {{comment|вул. Карла Маркса|зараз вул. Велика Бердичівська}} до пл. Смолянської.

У січні [[1964]] &nbsp;р. місто отримало перші 6 тролейбусів [[ОДаЗ-695Т]]. У цьому ж році були демонтовані трамвайні колії і замість них побудована тролейбусна лінія по {{comment|вул. Карла Лібхнента|зараз ця вулиця розділена на вул. Перемоги і просп. Миру}} до {{comment|фабрики «Комсомолка»|зараз це панчішна фабрика «Україна»}}. Таким чином, через 2 роки після відкриття тролейбуса в місті діяли вже два маршрути: №1 «Вокзал - Смолянка» і №2 «Вокзал - &nbsp;—&nbsp;{{comment|фабрикаФабрика «Комсомолка»|зараз зупинка «Фабрика Комсомолка» називається «Панчішна фабрика»}}».

[[8 березня]] [[1966]] р. був відкритий маршрут №3 «Фабрика «Комсомолка» - &nbsp;—&nbsp;Смолянка».

У [[1966]] &nbsp;р. було побудовано нове тролейбусне депо, розраховане на 50 тролейбусів, на вул. Чапаєва (зараз це тролейбусне депо №1, в'їзд в депо тролейбусів з перехрестя вулиць Щорса і Чапаєва закритий). За цією ж адресою ''(вул. Чапаєва, 1)'' до [[1978]] &nbsp;р. знаходилося і трамвайно-тролейбусне управління (далі в статті &nbsp;— &nbsp;ТТУ).

З [[1962]] до [[1969]] &nbsp;рр. унаслідок зростання населення і з розширенням маршрутів питома вага тролейбусних перевезень в загальному об'ємі перевезень електротранспорту зросла від 19,2 до 34,4%.

У лютому [[1971]] &nbsp;р. у Житомирі почали експлуатувати тролейбуси [[Київ-6]].

Навесні [[1973]] &nbsp;р. ТТУ проводив експеримент. У години пік на першому маршруті почав курсувати тролейбус з написом «Малюк» ({{ref-ru}} &nbsp;«Малыш»), пасажирами якого могли бути тільки батьки з маленькими дітьми і учні молодших класів. Але громадяни не хотіли цього усвідомлювати, і в цьому тролейбусі все одно намагалися їхати й інші люди. Отже, експеримент не вдався, хоча тролейбус, вже як агітаційний, ще довго працював на лінії.

У [[1973]] &nbsp;р. збудовано тролейбусну мережу на Крошню, в [[1974]] &nbsp;— &nbsp;на Гідропарк. Відповідно, були відкриті маршрути №4 « Вокзал &nbsp;— &nbsp;Крошня» і №5 «{{comment|пл. Леніна|зараз пл. Соборна, але безпосереднього через цю площу лінія 5-го маршруту не проходила}} &nbsp;— &nbsp;Гідропарк». П'ятий маршрут був декілька років відірваний від тролейбусного депо і тролейбуси доводилося доставляти на маршрут і забирати за допомогою автомобілів-тягачів. В якості кільця для розвороту тролейбусів цього маршруту використовувалася {{comment|вул. Лазо|зараз вул. Адмірала Щасного}}, вул. Любарська і {{comment|вул. Комсомольська|зараз вул. Малобердичівська}}. Проблема була в тому, що вул. Комсомольська, через яку лінія п'ятого маршруту повинна була з'єднуватися з пл. Перемоги, була на розі з вул. Театральною дуже вузькою, а розширити її заважали будинки. До [[1977]] р. була побудована лінія по {{comment|вул. Паризької Комуни|зараз вул. Фещенко-Чопівського}} і вул. Шевченка, і маршрут №5 був продовжений до пл. Смолянської.

У [[1976]] &nbsp;р. була побудована нова тягова підстанція в районі Корбутівки і реконструйовані 4 діючі. Таким чином, потужність тягових підстанцій зросла майже в 2 рази і складала 13 200 кВт. Тоді ж в [[Контактна мережа|контактній мережі]] вперше застосували замість жорсткої [[Підвіска|підвіски]] еластичну.

З 1976 р. в Житомирі з'явилися тролейбуси [[ЗІУ-682|ЗІУ-9]]. Великими партіями вони почали поступати з [[1982]] &nbsp;року (по 15-20 щорічно).

Починаючи з [[1977]] &nbsp;р. житомирське підприємство електротранспорту постійно і заслужено знаходиться в першій десятці серед подібних підприємств [[УРСР]], потім [[Україна|України]]. З 1977 &nbsp;р. не було випадків невиконання завдань по перевезенню пасажирів. У [[1978]] &nbsp;р. колектив ТТУ виборов друге місце в УРСР. Він займав і займає по виробничим і іншим показникам одне з перших місць серед інших трудових колективів міста і області.

У 1978 &nbsp;р. побудовано трамвайно-тролейбусне депо №2, в яке були «переміщені» ТТУ і старе трамвайне депо. Лінія на вул. Вокзальній і вул. Вітрука три роки використовувалася тільки як технічна. Тоді ж ввели в практику безкондукторне обслуговування пасажирів. Також цього року була відкрита лінія по {{comment|вул. Леніна за вокзалом|зараз Київське шосе}}, вул. Баранова і вул. Корольова, і були відкриті маршрути №6 «Крошня &nbsp;— &nbsp;Завод «Хімволокно» і №7 «{{comment|Фабрика «Комсомолка»|зараз «Панчішна фабрика»}} &nbsp;— &nbsp;Завод «Хімволокно».

У 1978 &nbsp;р. електротранспортом міста (тролейбусами і трамваями) був перевезений 61 &nbsp;млн. пасажирів, на семи тролейбусних і одному трамвайному маршруту працювало 125 трамваїв і тролейбусів.

У [[1981]] &nbsp;р. була побудована лінія по вул. &nbsp;Вітрука і вул. &nbsp;Селецькій, після чого були відкриті кільцеві маршрути №1А «Вокзал &nbsp;— &nbsp;вул. &nbsp;Театральна &nbsp;— &nbsp;Смолянка &nbsp;— &nbsp;Вокзал», №1Б «Вокзал &nbsp;— &nbsp;Смолянка &nbsp;— &nbsp;вул. &nbsp;Театральна &nbsp;— &nbsp;Вокзал». Кільце на пл. &nbsp;Смолянській розібрали, замість нього побудували кільце на «{{comment|пл. 60-річчя СРСР|зараз майд. Польовий}}, до якого продовжили маршрути №3 і №5. Цього року також була побудована лінія на ділянці {{comment|вул. Карла Маркса за пл. Смолянською|зараз вул. Івана Ґонти}}, і був відкритий маршрут №8 «Пл. &nbsp;Перемоги &nbsp;— &nbsp;Паперова фабрика». Тоді ж був отриманий перший вантажний тролейбус [[КТГ-2]].

Після того, як знесли старі будинки біля перехрестя по вул. Театральній і вул. Комсомольській вдалося розширити проїжджу частину і організувати новий маршрут з Корбутівки до пл. Перемоги. Маршрут №5 «Пл. &nbsp;60-летіяріччя СРСР &nbsp;— &nbsp;Гідропарк» перейменували в №9, а 5-м зробилили маршрут «Пл. &nbsp;Перемоги &nbsp;— &nbsp;Гідропарк».

У [[1982]] &nbsp;р. побудована лінія по {{comment|вул. Михайловоградській|зараз вул. Східна}} і вул. &nbsp;Ватутіна, по якій поїхали нові маршрути №10 «{{comment|Фабрика «Комсомолка»|«Панчішна фабрика»}} - &nbsp;—&nbsp;Завод "Хімволокно"» і G11№11 «Крошня &nbsp;— &nbsp;Завод "Химволокно"«Хімволокно». Нескладно відмітити те, що кінцеві зупинки маршрутів №10 і №11 співпадали з кінцевими зупинками маршрутів №7 і №6 відповідно.

Також була побудована лінія по вул. &nbsp;Ціолковського, вул. &nbsp;Космонавтів і східної частини по вул. Селецькій&nbsp;Селецької. Ця лінія замінила кінцеву зупинку маршруту №9, маршрут №4 був продовжений до {{comment|східного мікрорайону|«Польова»}}. Маршрут №1А був перейменований в №1К<ref>Весь Житомир: довідник / Укладач Мокрицький Г. — Житомир: ЖітомирськийЖитомирський вісник, 1991. — 256 с.</ref> і також направлений через вул. &nbsp;Космонавтів на Смолянку, маршрут №1Б був перейменований в №1 і залишився без змін.