Вікіпедія

Користувач:Semyon 'dicto' Fedotov/Пісочниця: відмінності між версіями

Інтерактивний перегляд історії
← Попереднє редагуванняНаступне редагування →
Вилучено вміст Додано вміст
ВізуальнийВікірозмітка
Немає опису редагування
→‎Житомирскийтралейбус: переклад та косметичні зміни
Рядок 715:
{{reflist}}
= [[Житомирський тролейбус|Житомирскийтралейбус]]=
Тролейбусний рух в [[Житомир|Житомирі]] було відкрито [[1 травня]] [[1962]] року<ref> [http://ztram.narod.ru/ Житомирський міський електротранспорт] </ref>. Довжина першого і єдиного маршруту складала 3,5 км. Маршрут №1 «{{comment|пл. Леніна|зараз пл. Соборна}} — Вокзал» починався з пл. Привокзальної, проходив по {{comment|вул. Леніна|зараз вул. Київська}}, далі на {{comment|пл. Леніна|зараз пл. Соборна}} лінія повертала праворуч, потім на пл. Перемоги, {{comment|вул. Театральну|зараз вул. Героїв Сталінграда}}<ref> Мокрицький Г.П. Вулиці Житомира: Енциклопедія Житомира. – Кн. 1. – Житомир: Волинь, 2007. – 640 с. </ref> і знов виходила на вул. Леніна. Спочатку на маршруті працювали 4 тролейбуси - три б/у [[ТБЕ-С56]], передані з [[Москва|Москви]], і один новий [[ЗІУ-5]]. Тимчасове тролейбусне депо було влаштоване на місці згорілого будинку (зараз тамтут знаходиться готель «Житомир»).
 
На протязі 1962 р. Житомир отримав ще 6 тролейбусів ЗІУ-5. За 1962 р. було перевезено 2,4 млн. пасажирів. Живлення тролейбусної мережі здійснювалося від двох [[Тягова підстанція|тягових підстанцій]]. Ремонт і техобслуговування рухомого складу спочатку здійснювалося в старому трамвайному депо на {{comment|вул. Комсомольській|зараз вул. Мала Бердичівська}} (тепер тут розташований ліцей №25).
Рядок 721:
[[7 листопада]] [[1963]] р. була відкрита друга лінія, що проходила вул. Театральною і {{comment|вул. Карла Маркса|зараз вул. Велика Бердичівська}} до пл. Смолянської.
 
У січні [[1964]] р. місто отримало перші 6 тролейбусів [[ОДаЗ-695Т]]. У цьому ж році були демонтовані трамвайні колії і замість них побудована тролейбусна лінія по {{comment|вул. Карла Лібхнента|зараз ця вулиця розділена на вул. Перемоги і просп. Миру}} до {{comment|фабрики «Комсомолка»|зараз це панчішна фабрика Украина«Україна»}}. Таким чином, через 2 роки після відкриття тролейбуса в місті діяли вже два маршрути: №1 «Вокзал - Смолянка» і №2 «Вокзал - {{comment|фабрика «Комсомолка»|зараз зупинка «Фабрика Комсомолка» називається «Панчішна фабрика»}}».
 
[[8 березня]] [[1966]] р. був відкритий маршрут №3 «Фабрика «Комсомолка» - Смолянка».
 
У [[1966]] р. було побудовано нове тролейбусне депо, розраховане на 50 тролейбусів, на вул. Чапаєва (зараз це тролейбусне депо №1, в'їзд в депо тролейбусів з перехрестя вулиць Щорса і Чапаєва закритий). За цією ж адресою ''(вул. Чапаєва, 1)'' до [[1978]] р. знаходилося і трамвайно-тролейбусне управління (далі в статті — ТТУ).
----▼
 
З [[1962]] до [[1969]] рр. унаслідок зростання населення і з розширенням маршрутів питома вага тролейбусних перевезень в загальному об'ємі перевезень електротранспорту зросла від 19,2 до 34,4%.
 
У лютому [[1971]] р. у Житомирі почали експлуатувати тролейбуси [[Київ-6]].
 
Навесні [[1973]] р. ТТУ проводив експеримент. У години пік на першому маршруті почав курсувати тролейбус з написом «Малюк» ({{ref-ru}} «Малыш»), пасажирами якого могли бути тільки батьки з маленькими дітьми і учні молодших класів. Але громадяни не хотіли цього усвідомлювати, і в цьому тролейбусі все одно намагалися їхати й інші люди. Отже, експеримент не вдався, хоча тролейбус, вже як агітаційний, ще довго працював на лінії.
В [[1966]] г. было построено новое троллейбусное депо, рассчитанное на 50 троллейбусов, на ул. Чапаева (сейчас это троллейбусное депо №1, въезд в депо троллейбусов с перекрёстка улиц Щорса и Чапаева закрыт). По этому же адресу ''(ул. Чапаева, 1)'' до [[1978]] г. находилось и трамвайно-троллейбусное управление (далее в статье — ТТУ).
 
У [[1973]] р. збудовано тролейбусну мережу на Крошню, в [[1974]] — на Гідропарк. Відповідно, були відкриті маршрути №4 « Вокзал — Крошня» і №5 «{{comment|пл. Леніна|зараз пл. Соборна, але безпосереднього через цю площу лінія 5-го маршруту не проходила}} — Гідропарк». П'ятий маршрут був декілька років відірваний від тролейбусного депо і тролейбуси доводилося доставляти на маршрут і забирати за допомогою автомобілів-тягачів. В якості кільця для розвороту тролейбусів цього маршруту використовувалася {{comment|вул. Лазо|зараз вул. Адмірала Щасного}}, вул. Любарська і {{comment|вул. Комсомольська|зараз вул. Малобердичівська}}. Проблема була в тому, що вул. Комсомольська, через яку лінія п'ятого маршруту повинна була з'єднуватися з пл. Перемоги, була на розі з вул. Театральною дуже вузькою, а розширити її заважали будинки. До [[1977]] р. була побудована лінія по {c{omment|вул. Паризької Комуни|зараз вул. Фещенко-Чопівського}} і вул. Шевченка, і маршрут №5 був продовжений до пл. Смолянської.
С [[1962]] до [[1969]] гг. по причине роста населения и c расширением маршрутов удельный вес троллейбусных перевозок в общем объёме перевозок электротранспорта возрос от 19,2 до 34,4%.
 
▲----
В феврале [[1971]] г. в Житомир поступили троллейбусы [[Киев-6]].
 
Весной [[1973]] г. троллейбусным управлением был проведён эксперимент. В часы пик на первом маршруте начал курсировать троллейбус с надписью «Малыш», пассажирами которого могли быть только родители с маленькими детьми и ученики младших классов. Но граждане не хотели это осознавать, и в этом троллейбусе всё равно пытались ехать люди всех возрастов. Так что эксперимент не удался, хотя троллейбус уже как агитационный ещё долго работал на линии.
 
В [[1973]] г. было открыто троллейбусное движение на Крошню, в [[1974]] — на Гидропарк. Соответственно, были открыты маршруты №4 «Вокзал — Крошня» и №5 «{{comment|пл. Ленина|сейчас пл. Соборная, но непосредственного через эту площадь линия 5-го маршрута не проходила}} — Гидропарк». Пятый маршрут был несколько лет оторван от троллейбусного депо и троллейбусы приходилось доставлять на маршрут и забирать при помощи автомобилей-тягачей. В качестве разворотного кольца маршрута использовались {{comment|ул. Лазо|сейчас ул. Адмирала Щастного}}, ул. Любарская и {{comment|ул. Комсомольская|сейчас ул. Малая Бердичевская}}. Проблема была в том, что ул. Комсомольская, через которую линия пятого маршрута должна была соединяться с пл. Победы, была на углу с ул. Театральной слишком узкой, а расширить её мешали дома. К [[1977]] г. была построена линия по {{comment|ул. Парижской Коммуны|сейчас ул. Фещенко-Чопивского}} и ул. Шевченко, и маршрут №5 был продлён до пл. Смолянской.
 
В [[1976]] г. была построена новая тяговая подстанция в районе Корбутовки и реконструированы 4 действующие. Таким образом, мощность тяговых подстанций возросла почти в 2 раза и составила 13 200 кВт. Тогда же в [[Контактная сеть|контактной сети]] впервые применили вместо жёсткой [[Подвеска|подвески]] эластичную.
Отримано з https://uk.wikipedia.org/wiki/Користувач:Semyon_%27dicto%27_Fedotov/Пісочниця