Глинський Теофан: відмінності між версіями
| [неперевірена версія] | [неперевірена версія] |
Вилучено вміст Додано вміст
Виправлено джерел: 3; позначено як недійсні: 0.) #IABot (v2.0.8.8 |
Немає опису редагування |
||
Рядок 1:
{{однофамільці|Глинський}}
{{стиль|розділ|дата=серпень 2018}}
{{особа
| Ім'я при народженні =
Рядок 20 ⟶ 19:
| Премії =
| Нагороди =
| Автограф = <!-- Підпис.jpg -->
| Примітки =
Рядок 27 ⟶ 25:
== Короткий життєпис ==
Народився 1806 року на [[Івано-Франківська область|Івано-Франківщині]]. У 1829 році закінчив [[Львівський університет]]. Під час [[Революція 1848—1849 років у Австрійській імперії|революції 1848-49 років]] був обраний секретарем [[Богородчани|Богородчанської]] [[Головна руська рада|Руської ради]]. Виступав за обов'язкову початкову освіту для українців, викладання в навчальних закладах [[українська мова|українською мовою]], полегшення для дітей селян умов вступу до гімназій. У 1848 році був учасником [[Собор руських учених|Собору руських учених]] у Львові.
Обстоював розвиток літературної на основі живої народної мови. Боровся за запровадження [[фонетика|фонетичного]] правопису. Автор низки статей на громадсько-політичні теми з історії, мовознавства, зокрема: «Гадки в образованії і розвиванії письменного руського язика» (1851). Автор праці «Граматика мала руського язика для шкіл парафіальних в Галіції» (1845, не опубліковано) та поетичних переспівів з біблійної міфології, сюжетів на морально-етичні теми. Друкувався в журналах «[[Зоря (львівський журнал)|Зоря]]» і «[[Правда (журнал)|Правда]]», газетах «[[Батьківщина (львівська газета)|Батьківщина]]», «[[Діло (газета)|Діло]]», «[[Руска Рада (газета)|Руска Рада]]», «[[Вісник для русинів Австрійської держави]]»<ref>[[Вѣстник краєвого Правительства длѧ коронной области Галиціи и Володомеріи …]], [[Всеобщій дневникъ …]], [[Вѣстник краєвого Правительства длѧ оуправительствєнной области Намѣстничества во Львовѣ]], [[Вѣстникъ рѧду краєвого длѧ области адмїнїстрацїйнои Намѣстництва въ Львовѣ]]</ref> та ін.
== «Граматика …» Глинського ==
У 1844 p. Львівська [[консисторія]] оголосила конкурс на найкращий шкільний підручник. Теофан Глинський 1845 року надіслав на конкурс «Граматику малу руского языка для шкіл парафіяльних Галициї», написану живою розмовною мовою. [[Підручник]] складався із вступу, двох частин і додатку. Перша частина присвячена матеріалу про «писмена, склади, слова», друга — «о частих мови (науках)». Автор визначає такі частини мови: «імє річи (существител/ное), імє прикладне (прилагател/ное), імє числытел/не (личбовнык), заімок (містоімініє), слово часове, передімок(предлог), прислівце (нарічіє), співник (союз) і викрыкник (междометіє)». За взірець Т. Глинському слугувала граматика [[Польська мова|польської мови]] Корчинського (видана у Львові 1826 р.). У багатьох випадках — це переробка, а найчастіше — переклад цієї польської граматики. З неї Т. Глинський узяв багато польських граматичних термінів, слів і конструкцій. Цю ж граматику Корчинського Глинський узяв за основу, створивши у 1845 р. «начальныя правила малорусской Грамматики». Рукопис Глинського було відправлено автору для доробки. Книжка так і не була надрукована. За висловом М. Возняка, вона «була підручником церковнослов'янського та великорусько-українського [[Макаронізми|макаронізму]]<nowiki/>». Рукопис зберігається у Львівській бібліотеці.
== Примітки ==
| |||