Слов'янське царство: відмінності між версіями

[неперевірена версія][неперевірена версія]
Вилучено вміст Додано вміст
Arminkoval (обговорення | внесок)
м Виправлені деякі орфографічні помилки
вікіфікація, оформлення
Рядок 1:
{{Сирий переклад|дата=березень 2018}}
{{мовні помилки|дата=березень 2018}}
{{літературний твір}}
{{вікіфікувати|дата=березень 2018}}
'''Слов'янське Царство або «Царство слов'ян»''' — твір [[Бенедиктинці|бенедиктинського]] ченця далматинського походження [[Мавро Орбіні]] (дон Мавро Орбіні з Рагузи, абат Млетського ордену) на острові Святої Марії. Робота має історичний характер — «Царство слов'ян» містить і передає цілий ряд середньовічних відомостей про історію південнослов'янських народів.
[[Файл:Mavro Orbini il regno de gli slavi.jpg|thumb|Mavro Orbini il regno de gli slavi|alt=Mavro Orbini il regno de gli slavi.jpg]]
 
'''== Новий відроджений початок''' ==
'''Слов'янське Царство або «Царство слов'ян»''' — твір бенедиктинського ченця далматинського походження [[Мавро Орбіні]] (дон Мавро Орбіні з Рагузи, абат Млетського ордену) на острові Святої Марії. Робота має історичний характер — «Царство слов'ян» містить і передає цілий ряд середньовічних відомостей про історію південнослов'янських народів.
Твір знаменує собою початок т. зв. [[Ілліризм|іліризму]] або ілірійського руху, що ставить собі за мету досягти духовного і політичного пробудження серед [[Південні слов'яни|південних слов'ян]]. Ось як автор визначає твір: "«Царство слов'ян, сьогодні неправильно званого скйавони (''Schiavoni -італ.''). Історія дона Мавро Орбіні з Рагузи, абата Млетського ордену, в якому видно витоки майже всіх народів, які розмовляють [[Слов'янські мови|Слов'янською мовою]], багатьох і різних воєн, які вони вели в Європі, Азії та Африці, їх Царств, їх давньої релігії та часи руху в християнську віру. І, перш за все, про успіхи Царів, що володарювали в [[Далмація|Далмації]], [[Хорватія|Хорватії]], [[Боснія|Боснії]], [[Сербія|Сербії]], [[Рашка (держава)|Рашці]] та [[Болгарія|Болгарії]]."»
 
Твір було перекладено і видано [[російська мова|російською мовою]] за наказом російського царя [[Петро I|Петра I]] в 1722 році.
'''Новий відроджений початок'''
 
Твір знаменує собою початок т. зв. [[Ілліризм|іліризму]] або ілірійського руху, що ставить собі за мету досягти духовного і політичного пробудження серед [[Південні слов'яни|південних слов'ян]]. Ось як автор визначає твір: "Царство слов'ян, сьогодні неправильно званого скйавони (''Schiavoni -італ.''). Історія дона Мавро Орбіні з Рагузи, абата Млетського ордену, в якому видно витоки майже всіх народів, які розмовляють Слов'янською мовою, багатьох і різних воєн, які вони вели в Європі, Азії та Африці, їх Царств, їх давньої релігії та часи руху в християнську віру. І, перш за все, про успіхи Царів, що володарювали в [[Далмація|Далмації]], [[Хорватія|Хорватії]], [[Боснія|Боснії]], [[Сербія|Сербії]], [[Рашка (держава)|Рашці]] та [[Болгарія|Болгарії]]."
 
Твір було перекладено і видано російською мовою за наказом російського царя [[Петро I|Петра I]] в 1722 році.
 
Російське видання книги стало одним з основних джерел для написання «Історії Слов'яно-Болгарської» [[Паїсій Хилендарський|Паїсія Хилендарського]].
 
'''== Історична цінність''' ==
 
Твір містить багато відомостей з авторським тлумаченням часів існуючих історико-географічних областей південних слов'ян до 16 століття, а вони, за словами дона Мавро, такі: [[Далмація]], [[Хорватія]], [[Боснія]], [[Сербія]], [[Рашка (держава)|Рашка]] і [[Болгарія]].
 
'''== Довідкова інформація''' ==
 
Робота є сполучною ланкою між середньовічною історією Південних Слов'ян на [[Балканський півострів|Балканах]] і добою [[Відродження]] в італійських містах.
 
Історичний контекст твору - — це довга турецька війна та втрата становища південних слов'ян у правлінні [[Османська імперія|Османської імперії]] після повішення Михайла Кантакузена Шайтаноглу (3 березня 1578  р.) та вбивства великого візира [[Мехмед-паша Соколович|Соколлу (Соколовича) Мехмеда-паші]] (11 жовтня 1579  р.). [[Венеціанська республіка|Венеціанській республіці]] через матір султана, яка була венеціанкою, вдалося витіснити [[Дубровницька республіка|Дубровницьку республіку]] (Рагузу) зі свого становища в середземноморській торгівлі, побудувавши порт у [[Спліт|Спліті]]і.
 
== Посилання ==
Рядок 30 ⟶ 25:
* [http://www.agencia-sliven.com/index.php?id=23085 «Царството на славяните» в Регионална библиотека «Сава Доброплодни»]
* [http://dlib.rsl.ru/viewer/01003341482 ''Мавро Орбини''. «Книга историография початия имене, славы, и разширения народа славянского»]
{{Бібліоінформація}}
 
[[Категорія:Книги]]
[[Категорія:Історія слов'ян]]