Жан Екарді: відмінності між версіями

Син військово-морського офіцера та сьома дитина в сім'ї з дев'яти дітей. Жан Екарді вивчав класичну літературу у Версальському ліцеї Ош. 1945 року поступив до Паризького медичного факультету. 1951 року одержав посаду інтерна у "«Лікарнях Парижа"» (Hôpitaux de Paris), де працював під опікою професора Дебре в "«Лікарні хворих дітей"» (Hôpital des Enfants Malades) та Гарсена в [[Госпіталь Пітьє-Сальпетрієр|лікарні Сальпетрієр.]] 1955 року захистив докторську дисертацію на медичному факультеті Паризького університету <ref>{{Ref-en}} [http://www.ilae.org/visitors/awards/documents/Aicardi-Jean.pdf Jean Aicardi, MD -&nbsp;— Curriculum vitæ] {{PDFlink}}</ref>. Дисертація була присвячена темі судом у перший рік життя.

З 1955 до 1956 року Екарді провів у США, де працював у Бостонській дитячій лікарні та Гарвардській медичній школі. Повернувшись до Франції у "«Лікарню хворих дітей"», він був призначений 1957 року керівником клініки, а 1961 року лікарем-асистентом "«Лікарень Парижа"». 1958 року він одружився з Жанною Кутюр'є. Дітей у подружжя не було.

До 1964 року працював медичним аташе на службі у Февра, потім був співробітником професора Стефана Тіффрі в лікарні Сент-Венсен де Поль до його від'їзду в 1979 &nbsp;р., у цій лікарні Екарді розвивав нейропедіатрію.

Як фахівець з епілепсії, він публікує численні статті французькою, англійською чи іспанською мовами. У 1979 році Екарді повернувся в "«Лікарні хворих дітей" », щоб заснувати там відділення дитячої неврології.

Згодом Екарді виїхав до Лондона, де був призначений почесним професором Інституту здоров’яздоров'я дітей та почесним консультантом на Грейт-Ормонд-стріт. Потім повернувся до Парижа до лікарні Робера Дебре.

Екарді був членом Європейського товариства дитячої неврології та Міжнародної асоціації дитячої неврології, президентом якої він пізніше став.

Екарді написав декілька книг, визнаних у всьому світі: "«Хвороби нервової системи в дитинстві"» та "«Епілепсія у дітей"». Він був редактором та засновником журналу "«Епілептичні розлади"» (1994-20041994—2004). Його праця клініциста та дослідника була визнана на міжнародному рівні та вшанована численними почесними відзнаками.

* [[Fichier:Legion_Honneur_Chevalier_ribbon.svg|50x50пкс]]: Кавалер [[Орден Почесного легіону|ордена Почесного легіону]] ({{Date|14|juilletлипня|2009}} ) <ref>[http://www.legifrance.gouv.fr/affichTexte.do;jsessionid=6730E25D7C96A889666DFF71C278B6CE.tpdjo08v_3?cidTexte=JORFTEXT000020849237&dateTexte=&oldAction=rechJO&categorieLien=id Décret du 13 juillet 2009 portant promotion et nomination]</ref>

{{Reflistreflist}}