У [[1887]] почав вивчення захворювань [[тютюн]]у на території [[Бесарабія|Бесарабії]] і [[Україна|України]] ([[Нікітський ботанічний сад]]). Вивчав хворобу рослин тютюну, яку українські селяни називали "[[рябуха]]". Встанов ([[1892]]), що її збудник, на відміну від бактерій, не розрізняється у мікроскоп, проходить через порцеляновий фільтр і не росте у живильних середовищах. Виявив у клітинах хворих рослин кристалічні включення («кристали Івановського»), - таким чином відкрив особливий світ збудників захворювань, які згодом назвали [[вірус]]ами.
У [[1887]] почав вивчення захворювань тютюну на території [[Бесарабія|Бесарабії]] і [[Україна|України]] ([[Нікітський ботанічний сад]]). различил ранее смешиваемые так называемые [[рябуха|рябуху]] и [[мозаичная болезнь|мозаичную болезнь]]. Выяснил ([[1892]]), что возбудитель последней, в отличие от [[бактерии|бактерий]], невидим в [[микроскоп]] при самом сильном увеличении, проходит через фарфоровые фильтры и не растет на обычных питательных средах. Обнаружил в клетках больных растений кристаллические включения («кристаллы Ивановского»), открыв, таким образом, особый мир возбудителей заболеваний небактериальной и непротозойной природы, названных впоследствии [[вирус]]ами. Ивановский рассматривал их как мельчайшие живые организмы. Кроме того, Ивановский опубликовал работы об особенностях физиологических процессов в больных растениях, влиянии [[кислород]]а на [[спиртовое брожение]] у [[дрожжи|дрожжей]], состоянии [[хлорофилл]]а в растениях, его устойчивости к свету, значении [[каротин]]а и [[ксантофилл]]а, по почвенной [[микробиология|микробиологии]].
