Міжнародні відносини Литви: відмінності між версіями

'''Міжнародні відносини Литви'''  — сукупність стосунків [[Литва|Литви]] з іншими державами світу і [[Міжнародна організація|міжнародними організаціями]].

Литовська держава представлена у багатьох міжнародних організаціях. У [[1991|1991 році]] Литва вступила до [[ООН]] і [[ОБСЄ]], в [[1993|1993 році]] стала членом [[Рада Європи|Ради Європи]], згодом стала членом [[СОТ]]. Головна мета зовнішньої політики Литви  — збереження дружніх відносин із сусідніми державами та інтеграція до європейських та євроатлантичних структур. Якщо з виконанням першого завдання виникають подекуди певні труднощі, особливо це стосується литовсько-російських та литовсько-белоруських відносин, то завдання євро- та євроатлантичної інтеграції Литви успішно виконані: [[29 березня]] [[2004|2004 року]] Литва стала членом [[НАТО]], а [[1 травня]] [[2004|2004 року]]  — членом [[ЄС]] (у 1998—2004  рр. Литва була асоційованим членом ЄС).

Щодо литовсько-російських відносин, то попри виведення в 1993 році останніх російських військових з території Литви, "«[[Дамоклів меч|дамокловим мечем]]"» над ними нависає рішення [[Сейм Литовської Республіки|литовського Сейму]], яким уряд Литви зобов'язаний домагатися від [[Росія|Росії]] відшкодування збитків за [[Окупація балтійських країн|радянську окупацію республіки]]. За підрахунками литовської міжвідомчої комісії, вони становлять 20  млрд дол. США. Щоправда, досі ця сума не узаконена Кабінетом міністрів Литви.

Попри фінансові претензії до Росії, остання разом з [[ФРН|Німеччиною]] залишається провідним торговельним партнером Литви. Росія експортує до Литви переважно енергоносії  — нафту й газ, продукцію машинобудування. Литва традиційно експортує до Росії продовольство і продукцію легкої промисловості. У цілому експорт литовських продуктів до Росії становить близько 14 % від загального експорту Литви. За роки незалежності, особливо після [[Дефолт|дефолтудефолт]]у 1998  р. в Росії, Литва переорієнтувала свій експорт на Захід, однак нині ситуація почала змінюватися у зворотному напрямку. Щоб уникнути митних зборів і транспортних витрат, Литва досить активно створює на російській території філії своїх агрокомплексів. Інша перспективна галузь литовського експорту  — просування на російський ринок [[Сільський туризм|сільського туризму]], дуже популярного в Литві. Крім того, Росія зацікавлена у значному зростанні потоку вантажів, що надходять до країни через портові термінали Литви. Неабияку зацікавленість у використанні їх потужностей виявляє й [[КНР|Китай]], що є одним із головних торговельних партнерів РФ.

Литва серед країн [[ЄС]] виділяється активною позицією у вирішенні проблем у відносинах з Росією. Тут вона взяла на себе ініціативу разом з [[Естонія|Естонією]], [[Польща|Польщею]], [[Угорщина|Угорщиною]], [[Чехія|Чехією]] та [[Румунія|Румунією]]. Влада Литви проявляє найбільшу активність у вирішенні проблемних питань у відносинах з Росією, особливо у сфері енергетики<ref>[http://tyzhden.ua/News/41458 Литва найкраще в ЄС вирішує "«російське питання"»] {{ref-uk}}</ref>.

На розвиток литовсько-білоруських добросусідських відносин значний вплив справляє несприйняття авторитарного [[Режим Лукашенка|режиму Лукашенка]] переважною більшістю литовського політикуму. Натомість в економічній сфері спостерігається значна позитивна динаміка: товарообіг [[Литва|Литви]] й [[Білорусь|Білорусі]] становить понад 700 &nbsp;млн дол. США на рік, що свідчить про зацікавленість Литви в розширенні економічних зв'язків з сусідньою Білоруссю, адже велика частка дохідної частини її бюджету формується за рахунок транзиту вантажів. Білоруські вантажі, зокрема, становлять 20&nbsp;% усіх вантажів, що їх перевозить Литовська залізниця, і 25&nbsp;% вантажів, що відправляються Білоруссю через [[Клайпеда|Клайпедський]] морський порт у Литві.

Динамічно розвиваються литовсько-українські відносини, що регулються Договором про дружбу і співробітництво від [[8 лютого]] [[1994|1994 року]]. Під час [[Помаранчева революція|Помаранчевої революції]] в [[Україна|Україні]] президент Литви [[Валдас Адамкус|В. Адамкус]] входив до групи міжнародних посередників і був одним з ініціаторів проведення "«круглого столу"» між владою і опозицією в Україні. Нині Литва є одним з активних прибічників вступу України до ЄС і НАТО. Надання такої підтримки Україні є складовою сучасної геополітичної доктрини Литви, одним з важливих елементів якої є сприяння інтеграції до Північноатлантичного альянсу інших [[Пострадянські держави|пострадянських держав]], передусім України, з тим, щоб не лише кордони [[Балтійські країни|держав Балтії]] були останнім форпостом НАТО на шляху потенційної російської загрози. Адже попри інтенсивний діалог Росія—НАТО офіційний Кремль залишається не лише противником подальшого розширення Альянсу на схід, а й подекуди активно застосовує політичні й економічні важелі для здійснення тиску на Балтійські держави.

* Держави пострадянського простору у світовій політиці. М.&nbsp;С. &nbsp;Дорошко, Н.&nbsp;В. &nbsp;Шпакова. &nbsp;— К.: Знання, 2010. &nbsp;— 66 с.