Карагандинська область: відмінності між версіями

[неперевірена версія][неперевірена версія]
Вилучено вміст Додано вміст
SieBot (обговорення | внесок)
м робот додав: sah:Караҕанды улууhа
Рядок 114:
== Географія ==
 
Область розташована в центральній частині республіки, на північний захід від озера [[Балхаш]]. Велика частина її зайнята [[Казахський дрібносопковик|Казахським дрібносопковиком]] (висота 300—1000 м), серед якого підносяться останциві гірські масиви: [[Кизилрай]] на сході (висота до 1566 м), [[Каркаралінські гори]] на північному сході (висота до 1366 м) і [[Улутау]] на заході (висота до 1133 м). На півдні мєлкосопочникдрібносопочник переходить в глинисту пустелю [[Бетпак-Дала]] (висота 300—400 м), а на заході — в [[Туранська низовина|Туранську низовину]] з пісками Приаральські [[Каракуми]].
 
Клімат різко континентальний і вкрай посушливий: дуже спекотне і сухе літо (середні температури липня 20,1 °С на півночі і 25,1 °С на півдні) з пиловими бурями і різкими коливаннями температури протягом доби; зима холодна, довга, малосніжна, з сильними вітрами і буранами (середні температури січня —16,7 °С на півночі, —13 °С на півдні). Опадів випадає на півночі 260—280 мм на рік (у гірських місцевостях понад 300 мм), а на півдні лише 100—125 мм. Вегетаційний період 160 діб на півночі і 200 на півдні.
 
Найбільш крупні річки [[Сарису]] і [[Нура]]. Всі річки (за винятком верхів'їв Ішима[[Ішим]]а на крайній півночі) належать до басейнів Балхаша і невеликих озер: вони маловодні, влітку сильно міліють, розпадаються на плеса, засолоняются або повністю пересихають. Для водопостачання промислових центрів і сільсько -господарських районів побудовані водосховища (найбільші: [[Самаркандське водосховище|Самаркандське]] і [[Шерубай-Нурінське водосховище|Шерубай-Нурінське]] в районі Караганди і [[Кенгирське водосховище|Кенгирське]] поблизу Жезказгана), а також [[канал Іртиш — Караганда]] (довжина 495 км.) Багато озер, головним чином солоних ([[Карасор]] на півночі, [[Каракоїн]] на півдні тощо); багато з них заповнюється водою тільки навесні. На південному сході — озеро Балхаш.
 
Північна частина області зайнята злаково-полиновим степом на червоно-коричневих і каштанових ґрунтах; це основний район неполивного землеробства і відкриття цілини. Південніше розвинена рідкісна напівпустельна і пустельна полинно-солянкова рослинність на частково засолених світло-каштанових, а на півдні сероземнихсiроземних і бурих ґрунтах з плямами солонців і пісків; на піщаних масивах — злаково-полинова і чагарникова рослинність. На піднесених місцях мєлкосопочникадрібносопочника поширені степи з острівцями деревної рослинності (сосна, береза, осика, верби) на сильно щебністихщебнистих каштанових і гірських чорноземних ґрунтах.
 
У напівпустелях і пустелях багато гризунів ( [[ховрахи]], [[тушканчики]], [[піщанки]]) і хижаків ( [[вовк]], [[лисиця-корсак]]), сайги, зустрічаються [[архар]]и і [[джейран]], серед мелкосопочника — [[косуля]], а також [[дрохва]]тощо. По берегах річок і озер — водоплавний птах, в чагарниках очеретів — кабани і акліматизована ондатра; у озері Балхаш багато риби ([[сазан]], [[Судак (риба)|судак]], [[марінка]] тощо).