Камора (зброя): відмінності між версіями
[перевірена версія] | [перевірена версія] |
Вилучено вміст Додано вміст
→Історія: редагування мовне |
уточнення, вікіфікація |
||
Рядок 8:
== Історія ==
У [[артилерія Середньовіччя|перших довгоствольних артилерійських систем]] для зручності заряджання камора виконувалася окремою деталлю, а саме заряджання здійснювалося ''з казенної частини''. Вона мала вигляд циліндра з дном і скобою, і після заповнення порохом вставлялася в гніздо позаду ствола і фіксувалася клином або [[чека|чекою]]. Для швидкострільності в однієї гармати могло бути кілька камор, що заздалегідь готували до пострілу. Крім того, вкладні камори давали можливість обійти істотний недолік незернованого пороху — прилипання м'якоті до стінок та її змішування з накипом. Проте через погану [[обтюрація|обтюрацію]] в місцях з'єднання траплявся прорив порохових газів, тому з винайденням зернованого пороху від заряджання з казни відмовилися, перейшовши на [[дульнозарядна зброя|дульне заряджання]]. Після впровадження чавунних [[ядро (артилерія)|ядер]] калібри установок зменшилися, тому в нових систем ([[кулеврина|гармат-кулеврин]], [[пищаль|пищалей]], [[кулеврина|шланг]]) камори стали робитися одного діаметра зі стволом, злившись із ним в одне ціле. У [[бомбарда|бомбард]] через їх великі калібри, незначну міцність стінок і через це незначний відносний заряд камору робили значно меншого
У казеннозарядних нарізних гарматах камори мають дещо більший діаметр порівняно зі стволом — трохи більше за діаметр
== Опис ==
|