Вікіпедія:Пісочниця: відмінності між версіями

[[Естонія]] запропонувала хостинг та радників з кіберзахисту для урядового сайту Грузії<ref name="wired">{{Cite web|url=https://www.wired.com/2008/08/civilge-the-geo/|title=Estonia, Google Help 'Cyberlocked' Georgia (Updated)|date=11 August 2008}}</ref><ref name="Newsweek"/>. Однак речник Центру розвитку державних інформаційних систем Естонії сказав, що Грузія не просила допомоги. «Це буде вирішувати уряд»,&nbsp;— сказав він<ref name="telegraph" />. Повідомлялося, що росіяни бомбили телекомунікаційну інфраструктуру Грузії, зокрема вежі стільникового зв'язку<ref name="wired" />. Під час конфлікту приватні компанії США також допомагали уряду Грузії захищати інформацію, яка не по'язана воєнними діями, наприклад про виплату заробітної плати держслужбовцям<ref>Steven Korns and Joshua E. Kastenberg, Georgia's Cyber Left Hook, Parameters: Journal of the Army War College (2008), 59-64</ref>.

 

 

Кандидат у президенти США [[Барак Обама]] вимагав від Росії припинити інтернет-атаки, а також дотримуватися режиму припинення вогню у [[Конвенційна війна|конвенційній війні]]<ref name="telegraph" />. Президент Польщі [[Лех Качинський]] заявив, що Росія блокує грузинські «інтернет-портали», щоб доповнити свою військову агресію. Він запропонував Грузії власний веб-сайт, щоб допомогти в «поширенні інформації»<ref name="lech" />. Міжнародна організація «<nowiki/>[[Репортери без кордонів|Репортери без кордонів»]] засудили порушення свободи інформації в Інтернеті після початку військових дій між Грузією та Росією. «Інтернет став полем битви, на якому першою жертвою є інформація»,&nbsp;— йшлося у повідомленні<ref name="rsf" />.

Атаки включали атаки [[DoS-атака|відмови в обслуговуванні]]<ref name="NYT" /><ref name="lech" /><ref name="rsf" />. 12 серпня газета [[Нью-Йорк таймс]] повідомила, що, за словами деяких експертів, це був перший випадок в історії, коли відома кібератака збіглася з війною. 12 серпня атаки, здійснені програмами, які знаходилися в хостинг-центрах, керованих російськими телекомунікаційними компаніями, тривали. Російськомовний сайт stopgeorgia.ru продовжував працювати та пропонувати програмне забезпечення для DoS атак<ref name="NYT" />.

 

 

== Аналіз ==

 

Джон Бамгарнер, член Відділу кібернаслідків США [http://www.usccu.us/ (US-CCU)] провів дослідження кібератак під час російсько-грузинської війни. У звіті зроблено висновок, що кібератаки проти Грузії, запущені російськими хакерами у 2008 році, продемонстрували необхідність міжнародного співробітництва для безпеки. У повідомленні зазначається, що організатори кібератак знали про військові плани Росії, але вважалося, що самі нападники були цивільними. Дослідження Бумґарнера прийшло до висновку, що перша хвиля кібератак, запущених проти грузинських медіа-сайтів, відповідала тактиці, яка використовується у військових операціях<ref>{{Cite web|url=http://www.eweek.com/c/a/Security/Cyber-Attacks-on-Georgia-Show-Need-for-International-Cooperation-Report-States-294120/|title=Cyber-attacks on Georgia Show Need for International Cooperation, Report States|date=18 August 2009|last=Brian Prince|publisher=eWeek}}</ref>. «Здається, більшість інструментів кібератак, використаних в кампанії, були написані або до певної міри налаштовані спеціально для кампанії проти Грузії»,&nbsp;— йдеться у дослідженні. Хоча хакери, здавалося, були заздалегідь попереджені про вторгнення та мали переваги від тісної співпраці з державними установами, не було жодних слідів, які б безпосередньо пов'язували атаки з російським урядом або військовими<ref>{{Cite web|url=http://news.cnet.com/8301-13639_3-10312708-42.html|title=Report: Russian mob aided cyberattacks on Georgia|date=18 August 2009|last=Mark Rutherford|publisher=CNET}}</ref>.

 

== Примітки ==

<references responsive="" />