Ситняки: відмінності між версіями

У липні 1768 року в селі побували козаки [[Бондаренко Іван (гайдамацький ватаг)|Івана Бондаренка]]<ref>''[[Букет Євген Васильович|Букет Євген]].'' [[Бондаренко Іван (гайдамацький ватаг)|Іван Бондаренко]]&nbsp;— останній полковник [[Коліївщина|Коліївщини]]. Історичний нарис.&nbsp;— Київ: Видавництво «Стікс», 2014.&nbsp;— 320 с. ISBN 978-966-2401-09-7</ref>.

 

 

До села належала і Завалівка. Цим хутором володів макарівський власник Павша. Але в 1875&nbsp;р., невдовзі після заснування, помістя купила капітанша Л.&nbsp;А.&nbsp;Шульгіна. Проте вона не довго володіла Завалівкою і продала її майору А.&nbsp;Л.&nbsp;Карповичу.

 

 

Під час [[Німецько-радянська війна|Німецько-радянської війни]] 367 жителів села захищали її зі зброєю в руках. 9 липня 1941 р. нацисти окупували Ситняки, вивезли на каторгу 71 людину. 7 листопада 1943 р. Червона армія звільнила село, але в листопаді-грудні поблизу нього йшли жорстокі бої. Воїни 20-ї мотострілецької бригади (командир генерал-майор [[Ільїн Петро Сисоєвич|П.&nbsp;С.&nbsp;Ільїн]]) відбивали контратаки нацистів. 214 жителів села були нагороджені орденами і медалями Союзу РСР, 159&nbsp;— полягли смертю героїв. У селі є пам'ятник воїнам, які загинули при визволенні села, їх прізвища написано на мармурових плитах. У 1968 р. на рубежі оборони радянських військ встановлено пам'ятний знак.