Золотий дах: відмінності між версіями

Будинок було побудовано в 1420 році і його первісне призначення — резиденція тірольських правителів («Neuhof»). Спочатку він належав [[Фрідріх IV (герцог Австрії)|герцогові Фрідріху IV]]. У ХV столітті цей будинок служив резиденцією імператора [[Максиміліан I|Максиміліана I]]. Власне він і дав вказівку, щоб до будівлі прибудували золотий [[еркер]] — «королівську лоджію». Сама прибудова була приурочена до особливої події — третього за рахунком одруження імператора з [[Б'янка Марія Сфорца|Марією Б'янкою Сфорца]]. Еркер будинку був покритий мідною позолоченою черепицею з 2657 пластин і виконаний у пізньоготичному стилі. Архітектором прибудови був [[Ніколаус Тюринг Старший]]. Стіни будинку прикрашено багатим розписом, кам'яними рельєфами, що зображують дивовижних звірів. У сюжетах розписів — сцени на тему імператорського весілля, родинні герби, фрагменти значимих історичних подій. Зі своєї лоджії імператорська родина могла спостерігати за різними дійствами, святами і турнірами а також театральними постановками, що відбувалися на міській площі.

25 лютого 1536 року на площі перед будинком з золотим дахом, під час правління ерцгерцога [[Фердинанд I (імператор Священної Римської імперії)|Фердинанда]], внука Максиміліана I, було живцем спалено [[Анабаптисти|анабаптиського]] проповіднкиа [[Якоб Гуттер|Якоба Гуттера]].