Грецька мова: відмінності між версіями

32 093 байти додано ,  6 місяців тому
м
Відкинуто редагування DariaShv (обговорення) до зробленого Andriy.vBot
(Створено шляхом перекладу сторінки «Greek language»)
м (Відкинуто редагування DariaShv (обговорення) до зробленого Andriy.vBot)
Мітка: Відкіт
{{Мова
[[Category:Languages with ISO 639-2 code]]
| Колір = індоєвропейська
[[Category:Languages with ISO 639-1 code]]
| Самоназва = Ελληνικά, Ελληνική γλώσσα
Грецька мова (сучасна грецька: Ελληνικά, латинізована: Elliniká; давньогрецька: Ἑλληνική, латинізована: Hellēnikḗ) - незалежна гілка індоєвропейської сім’ї мов, яка походить із Греції, Кіпру, Балкан, Албанії та її інших частин, Чорноморське узбережжя та Східне Середземномор’я. Вона має найдовшу документовану історію із усіх індоєвропейських мов, що охоплює принаймні 3400 років письмових записів. Її система письма - грецький алфавіт, який використовувався приблизно 2800 років. Алфавіт виник із фінікійської писемності і, у свою чергу, був основою латинської, кирилиці, вірменської, коптської, готської та багатьох інших систем письма.
| Назва = Грецька мова
| Поширена_в=[[Греція]], [[Кіпр]], [[Албанія]], [[Україна]], [[Туреччина]], [[Італія]].
| Регіон=[[Європа]]
| Кількість_мовців=13 млн.<ref name=Greekspeakers>{{cite web|url=http://www.ethnologue.org/show_language.asp?code=ell|title=Greek language|publisher=SIL International|year=2009|archiveurl=https://web.archive.org/web/20110709094555/http://www.ethnologue.org/show_language.asp?code=ell|archivedate=2011-07-09|accessdate=2011-02-14|deadurl=yes}}</ref>
| Місце=68<ref name=Greekrank>{{cite web|url=http://www.ethnologue.org/ethno_docs/distribution.asp?by=size|title=Languages by number of speakers|publisher=SIL International|year=2009|archiveurl=https://web.archive.org/web/20110414082054/http://www.ethnologue.org/ethno_docs/distribution.asp?by=size|archivedate=2011-04-14|accessdate=2011-02-14|deadurl=yes}}</ref>
| Класифікація=[[Індоєвропейські мови|Індо-Європейська]]
| Державна={{GRE}}<br/>{{CYP}}
| Офіційна={{GRE}}<ref>{{cite web|title=Enthologue report for language code: ell|url=http://www.ethnologue.com/show_language.asp?code=ell|archiveurl=https://web.archive.org/web/20100528151907/http://www.ethnologue.com/show_language.asp?code=ell|archivedate=2010-05-28|accessdate=2011-02-14|deadurl=yes}}</ref><br/>{{CYP}}<ref name=GreekCyprus>{{cite web|url=http://www.cyprus.gov.cy/portal/portal.nsf/0/302578ad62e1ea3ac2256fd5003b61d4?OpenDocument&ExpandSection=3&Click=|title=The Constitution of Cyprus, App. D., Part 1, Art. 3|deadurl=no|archiveurl=https://archive.today/20120729041008/http://www.cyprus.gov.cy/portal/portal.nsf/0/302578ad62e1ea3ac2256fd5003b61d4?OpenDocument&ExpandSection=3&Click=|archivedate=2012-07-29|accessdate=2011-02-14}}</ref><br/>{{EUR}}<ref name="European Union">{{cite web|title=The EU at a glance - Languages in the EU|url=http://europa.eu/abc/european_countries/languages/index_en.htm|work=Europa|publisher=[[European Union]]|accessdate=2010-07-30|archiveurl=https://web.archive.org/web/20100727111146/http://europa.eu/abc/european_countries/languages/index_en.htm|archivedate=2010-07-27|deadurl=yes}}</ref><br/>мова меншини:<br/> {{ALB}}<ref name=HumanRights>{{cite web|url=http://www.unhchr.ch/udhr/lang/grk.htm|title=Greek|publisher=Office of the High Commissioner for Human Rights|date=|accessdate=2008-12-08|deadurl=yes|archiveurl=https://web.archive.org/web/20081118212657/http://www.unhchr.ch/udhr/lang/grk.htm|archivedate=2008-11-18}}</ref><br/>{{ARM}}<ref name=CouncilofEurope>{{cite web|url=http://conventions.coe.int/Treaty/Commun/ListeDeclarations.asp?NT=148&CM=8&DF=23/01/05&CL=ENG&VL=1|title=List of declarations made with respect to treaty No. 148|publisher=[[Рада Європи|Council of Europe]]|date=|accessdate=2008-12-08|archiveurl=https://web.archive.org/web/20110512155847/http://conventions.coe.int/Treaty/Commun/ListeDeclarations.asp?NT=148&CM=8&DF=23%2F01%2F05&CL=ENG&VL=1|archivedate=2011-05-12|deadurl=yes}}</ref><ref>{{cite web|url=http://groong.usc.edu/orig/ok-20040916.html|title=An interview with Aziz Tamoyan, National Union of Yezidi|publisher=groong.usc.edu|date=|accessdate=2008-12-08|archiveurl=https://web.archive.org/web/20090625005142/http://groong.usc.edu/orig/ok-20040916.html|archivedate=2009-06-25|deadurl=yes}}</ref><br/>{{ITA}}<ref name="HumanRights"/><br/>{{ROM}}<ref name=CouncilofEurope/><br/>{{TUR}}<br/>{{UKR}}<ref name="CouncilofEurope"/>
| Регулює=
| ISO_639=el
| ISO_639-2=gre
| SIL=ell
| ISO_639-3=варіанти:<br/>
[[iso639-3:grc|grc]] = [[давньогрецька мова|давньогрецька]]<br/>
[[iso639-3:ell|ell]] = [[новогрецька мова|новогрецька]]<br/>
[[iso639-3:pnt|pnt]] = [[понтійська мова|понтійська]]<br/>
[[iso639-3:gmy|gmy]] = [[мікенська мова|мікенська]]<br/>
[[iso639-3:grc|grc]] = [[середньогрецька мова|середньогрецька]]<br/>
[[iso639-3:cpg|cpg]] = [[каппадокійська мова (грецька)|каппадокійська]]<br/>
[[iso639-3:tsd|tsd]] = [[цаконська мова|цаконська]]
|lingua=56-AAA-a
|}}
[[Файл:Idioma Griego.PNG|міні]]
'''Гре́цька мо́ва''', давніше ''гречина''<ref>''М. Грушевський''. Історія України-Руси.&nbsp;— Т. V.&nbsp;— С. 391.</ref> ({{lang-el|Ελληνικά}}, вимов. ''Елініка́'')&nbsp;— одна з [[індоєвропейські мови|індоєвропейських мов]]; поширена у [[Греція|Греції]] (9,5&nbsp;млн.), на [[Кіпр]]і (0,5&nbsp;млн.), а також у Пд. [[Албанія|Албанії]], [[Єгипет|Єгипті]], Пд. [[Італія|Італії]] та в [[Україна|Україні]]. Усього бл. 12,2&nbsp;млн мовців. У [[Греція|Греції]] та на [[Кіпр]]і ([[Кіпрський діалект грецької мови|кіпрський діалект]]) грецька є офіційною мовою.
 
В межах західної діалектної області [[індоєвропейські мови|індоєвропейських мов]] грецька мова перебувала у найтісніших генетичних зв'язках з [[давньомакедонська мова|давньомакедонською мовою]].
Грецька мова займає важливе місце в історії [[Західний світ|західного світу]]. Починаючи з епосів Гомера, давньогрецька література включає багато творів, що мають неодмінне значення в євпропейському каноні. Грецька також є мовою, якою спочатку були складені багато основоположних текстів з науки та філософії. Новий Завіт християнської Біблії також був написаний грецькою мовою. Разом з латинськими текстами і традиціями римського світу, грецькі тексти і грецькі товариства античності становлять об’єкти вивчення дисциплін класики.
 
== Історія ==
У давнину грецька мова була найпоширенішою у середземноморському світі. Згодом вона стала офіційною мовою Візантійської імперії і переросла в середньовічну грецьку. У сучасній формі грецька мова є офіційною мовою Греції та Кіпру та однією з 24 офіційних мов Європейського Союзу. Сьогодні нею розмовляють щонайменше 13,5 мільйонів людей у Греції, на Кіпрі, в Італії, Албанії, Туреччині та багатьох інших країнах грецької діаспори.
{{Грецька мова}}
В історії грецької мови виділяють три основні періоди: давньогрецький (від 14 ст. до н.&nbsp;е. до 4 ст.&nbsp;н.&nbsp;е.); середньогрецький (5-15 ст.) і новогрецький (від 15 ст.).
 
За детальнішою класифікацією виділяють 5 періодів:
Грецькі корені широко використовувались протягом століть і продовжують широко використовуватись для створення нових слів в інших мовах; Грецька та латинська мови є переважаючими джерелами міжнародної наукової лексики.
* [[давньогрецька мова|давньогрецький]] 14&nbsp;— 12 століття до н.&nbsp;е.
[[Файл:Homer_British_Museum.jpg|міні| Ідеалізоване зображення автора [[Гомер|Гомера]]]]
* [[архаїчна Греція|архаїчний період]]&nbsp;— до [[800 до н. е.]], включаючи мову [[Гомер]]а.
* [[класична Греція|класичний період]]&nbsp;— тривав до [[400 до н. е.]].
* [[елліністичний період]]&nbsp;— мова Греції, Малої Азії, західної Азії і Єгипту до [[4 століття]].
* [[Візантія|візантійський]] період ([[середньогрецька мова]])&nbsp;— мова використовувалася до [[15 століття]] і дотепер є мовою [[грецька православна церква|Грецької православної церкви]].
* [[історія сучасної Греції|новогрецький період]]&nbsp;— [[новогрецька мова]] принципово поділяється на [[дімотика|дімотичну]] (розмовну) і мову літератури й освіти [[кафаревуса|кафаревусу]].
 
=== Давньогрецька мова ===
== Географічне поширення ==
{{main|Давньогрецька мова}}
[[Файл:Greek_language_in_the_Russian_Empire_(1897).svg|міні| Географічне поширення грецької мови в Російській імперії (перепис 1897 р.)]]
Сьогодні грецькою мовою розмовляють щонайменше 14 мільйонів людей, перважно в Греції та на Кіпрі, а також значна грекомовна меншина в Албанії поблизу греко-албанського кордону. Значний відсоток населення Албанії має деякі базові знання грецької мови, частково через албанську хвилю імміграції до Греції в 1980-х і 90-х роках. До греко-турецької війни та обміну населенням у 1923 році в Туреччині також існувала дуже велика кількість грецькомовних людей, хоча сьогодні їх залишилось дуже мало. Невелика грекомовна громада є також в Болгарії поблизу греко-болгарського кордону. Грецькою також розмовляє у всьому світі значна грецька діаспора, яка має відомі громади у Сполучених Штатах, Австралії, Канаді, Південній Америці, Чилі, Бразилії, Аргентині, Росії, Україні, Великобританії та у всьому Євпропейському Союзі, особливо в Німеччині.
 
Давньогрецька пройшла такі етапи розвитку: архаїчний (14-8 ст. до н.&nbsp;е.); класичний (8-4 ст. до н.&nbsp;е.); еліністичний (4-1 ст. до н.&nbsp;е.); пізньогрецький (1-4 ст.). У давньогрецькій мові існували [[діалект]]и: іонійсько-аттичний, дорійський, аркадо-кіпрський, еолійський, [[егейська культура|крито-мікенський]] (три останні об'єднують під назвою [[Ахея|ахейський]]). Багата література класичного періоду була створена на [[Іонія|іонійському]] діалекті ([[Гесіод]], [[Геродот]]), на аттичному ([[Есхіл]], [[Софокл]], [[Евріпід]], [[Аристофан]], [[Платон]], [[Арістотель]], [[Фукідід]], [[Ксенофонт]], [[Демосфен]]), на еолійському ([[Алкей]], [[Сапфо]], [[Піндар]]). Епічна мова [[Гомер]]а (8 ст. до н.&nbsp;е.) містить у собі кілька діалектних пластів: південно-ахейський, еолійський і власне іонійський. Наприкінці 5 століття до н.&nbsp;е. літературною мовою Греції стає [[Аттика|аттичний]] [[діалект]], в [[еллінізм|елліністичний]] період сформувалася загальна грецька норма&nbsp;— [[койне]]&nbsp;— на аттичній та іонійській основі.
Значні грекомовні громади та регіони були знайдені по всьому Східному Середземномор’ю, на території нинішньої Південної Італії, Туреччини, Кіпру, Сирії, Лівану, Ізраїлю, Єгипту та Лівії; в районі Чорного моря, на території нинішніх Туреччини, Болгарії, Румунії, України, Росії, Грузії, Вірменії, Азербайджану; і, меншою мірою, в Західному Середземномор'ї в таких колоніях, як Массалія, Монойкос і Майнаке, і навколо них. Вона також використовувалась як літургійна мова в християнському нубійському королівстві Макурія, що знаходилося на території сучасного Судану.
 
Звукова система давньогрецької мови складалася з 5 [[Голосний звук|голосних]], протиставлених за довготою/короткістю, і 17 [[Приголосний звук|приголосних]]. Існувало також придихання двох типів&nbsp;— густе і слабке. Важливим винаходом греків була створена у 9-8 ст. до н.&nbsp;е. на основі [[фінікійське письмо|фінікійського письма]] [[грецька абетка|грецька писемність]]&nbsp;— перший в історії справжній [[алфавіт]] з окремими знаками як для приголосних, так і для голосних, що стало новим етапом у розвитку письма.
=== Офіційний статус ===
Грецька мова в її сучасному вигляді є офіційною мовою Греції, де нею розмовляє майже все населення. Це також офіційна мова Кіпру (номінально поряд з турецькою). Через членство Греції та Кіпру в Європейському Союзі грецька є однією з 24 офіційних мов організації. Вона також визнана офіційною мовою меншини в регіонах Апулії та Калабрії в Італії. У рамках Європейської хартії регіональних мов або мов меншин грецька мова захищена та офіційно пропагується як регіональна мова та мова меншин у Вірменії, Угорщині, Румунії та Україні.
 
Для давньогрецької [[Морфологія (лінгвістика)|морфології]] були властиві 3 роди імен, показниками яких були [[артикль|артиклі]]. З числа ([[однина]], [[двоїна]], [[множина]]), 5 відмінків (називний, родовий, давальний, знахідний, кличний), 3 типи відмін. [[Дієслово]] мало 4 способи (дійсний, наказовий, кон'юнктив і оптатив), 3 стани (актив, пасив і медіопасив), 2 типи дієвідміни, 2 групи часів: головні (теперішній, майбутній, минулий доконаний) та історичні (аорист, імперфект, плюсквамперфект). Для [[синтаксис]]у був властивий вільний порядок слів з розвиненою системою пара- і гіпотаксису. Багата словникова система включала питомі грецькі слова, догрецькі слова (так звані, [[пеласги|пелазгійські]]) та запозичення з [[семітські мови|семітських]], перської і [[латинська мова|латинської мов]]. [[Лексика]] давньогрецької мови, поряд з латинською, як відомо, стала джерелом формування сучасної наукової й технічної термінології європейських мов, запозиченої також до багатьох інших мов світу.
=== Латинський алфавіт ===
Грецька мова іноді писалася латинським шрифтом, особливо в районах під владою Венеції або греко-католиками. Термін Frankolevantinika / Φραγκολεβαντίνικα застосовується, коли латинське письмо використовується для написання грецької мови в культурній сфері католицизму (оскільки Frankos / Φράγκος є давнішим грецьким терміном для західноєвропейської мови, коли більшість (римська) Західна Європа була християнською католикою. контроль над Франкською імперією). Frankochiotika / Φραγκοχιώτικα (що означає «католицький чіот») натякає на значну присутність католицьких місіонерів на острові Хіос. Крім того, термін Greeklish часто використовується, коли грецька мова написана латинським шрифтом в онлайн-комунікаціях.
 
=== Середньогрецька мова ===
Латинська писемність сьогодні використовується грекомовними громадами [[Південна Італія|Південної Італії]] .
{{main|Середньогрецька мова}}
 
У середньогрецький (візантійський) період в мові сталися істотні зміни, передусім у фонетиці: ітацизм (перехід е, еі в і), втрата придихання та ін., що започаткувало перехід до новогрецької мови. Ця мова сформувалася з нового міського койне 18-19ст., створеного на базі південних діалектів. Вона включає також 4 діалекти: понтійський (тобто, чорноморський, з іонійськими рисами), кападокійський (помітно тюркізований), цаконський (єдине продовження дорійського) і нижньоіталійський. Новогрецька літературна мова існує у двох різновидах: [[кафаревуса]]&nbsp;— «очищена», яка продовжує традиційну аттичну норму, і [[дімотіка]]&nbsp;— «народна», створена на основі говірок Центр. Греції.
== Дивіться також ==
{{Портал|Greece|Language}}
 
*=== [[Новогрецька мова|Новогрецька]] ===
{{main|Новогрецька мова|Greeklish}}
** Різновиди новогрецької мови
 
* [[Середньогрецька мова|Середньовічна грецька]]
Новогрецька зберегла 5 [[голосні|голосних]], які втратили протиставлення довгого/короткого звуків. [[Наголос]] став динамічним, зникла різниця між акутом, гравісом і циркумфлексом. Розвинулися нові [[приголосні]] ([[Бета (літера)|бета]], [[Дельта (літера)|дельта]], [[фіта]]). Зникло подвоєння звуків у вимові. Скоротилася відмінкова система (називний, родовий, знахідний, кличний&nbsp;— тільки в чоловічому роді). Розвинулися нові способи утворення складних часів. Переважний порядок слів у реченні став SPO&nbsp;— [[підмет]], [[присудок]], [[Додаток (мовознавство)|додаток]].
* [[Давньогрецька мова|Давньогрецька]]
 
** Давньогрецькі діалекти
Розвинулися ряд рис, які об'єднали новогрецьку мову з іншими мовами [[Балкани|Балкан]] (так звана, [[Балканський мовний союз|балканська ліга мов]]): родовий і давальний відмінки збіглися, зникли [[інфінітив]] і аналітична форма майбутнього часу; додаток став звичайно подвоюватися займенником, що зумовило займенникові повтори; сформувалися [[фразеологізм]]и, аналогічні до інших балканських мов. [[Лексика]] новогрецької мови об'єднує у своєму складі і нові пласти, і чимало давньогрецьких [[архаїзм]]ів, а також запозичення з [[романські мови|романських]], [[слов'янські мови|слов'янських]] і [[тюркські мови|тюркських]] мов.
* [[Грецька мовна група|еллінські мови]]
 
* Список грецьких і латинських коренів в англійській мові
В останнє десятиліття поширення [[інтернет|інтернет-послуг]] та [[Мобільний зв'язок|мобільного зв'язку]] викликало латинізацію грецького письма. Це явище відоме як [[Greeklish]], він поширений по всій [[грецька діаспора|грецькій діаспорі]] і навіть у країнах з більшістю грецького населення&nbsp;— в [[Греція|Греції]] та [[Кіпр]]і.
* Перелік медичних коренів, суфіксів і префіксів 
 
[[Категорія:Мови SVO]]
== Письмо ==
{{див|Грецька абетка}}
 
Сучасна [[грецька абетка]] складається із 24 літер. Слова, які містять більше одного складу завжди супроводжуються [[наголос]]ом на письмі. У випадку, коли слово записується великими літерами, знак наголосу опускається. [[Правила переносу]] подібні до української мови, однак переносом не можна розділяти [[дифтонг]]и, сполучення будь-якого приголосного та літери ρ, подвійні ρρ та λλ<ref name="lingvisto.org">[http://www.lingvisto.org/novgreka/reguloj.html Правила переноса и знаки препинания, www.lingvisto.org]</ref>.
 
[[Розділові знаки]] та правила їхнього використання також не відрізняються від української мови, окрім того, що [[знак питання]] у грецькій мові має вигляд не «?», а позначається спеціальним знаком «;»<ref name="lingvisto.org"/>. В Юнікоді для нього існує спеціальний символ <nowiki>;</nowiki> GREEK QUESTION MARK<ref>{{Cite web |url=http://www.langs.ru/greek-question-mark/ |title=Греческий вопросительный знак, Сайт о языках langs.ru |accessdate=1 березня 2011 |archiveurl=https://web.archive.org/web/20121108111345/http://www.langs.ru/greek-question-mark/ |archivedate=8 листопада 2012 |deadurl=yes }}</ref>.
 
Нижче наведені [[грецька абетка|грецькі літери]] та їхнє читання (вимова зазначена за міжнародним фонетичним алфавітом [[International Phonetic Alphabet]]):
 
{| border="1" cellpadding="3" cellspacing="0" style="border-collapse: collapse;text-align:center"
! rowspan="2" style="background:#ccf;" | Літера
! colspan="2" style="background:#ccf;" | Назва
! colspan="4" style="background:#ccf;" | Вимова
|-
! style="background:#ccffff;" | Грецька
! style="background:#ccffff;" | Українська
! style="background:#ccffff;" | Класична<br/>Давньо-<br/>грецька
! style="background:#ccffff;" | Сучасна<br/>грецька
! style="background:#ccffff;" | Давньо-<br/>грецька
! style="background:#ccffff;" | Сучасна<br/>грецька
|-
|style="font-size:133&nbsp;%;"|Α α
| άλφα
| [[альфа (літера)|альфа]]
| {{IPA|[a] [aː]}}
| {{IPA|[a]}}
| colspan="2" |а
|-
|style="font-size:133&nbsp;%;"|Β β
| βήτα
| [[бета (літера)|бета]]
| {{IPA|[b]}}
| {{IPA|[v]}}
| б
| в
|-
|style="font-size:133&nbsp;%;"|Γ γ
| γάμμα<br/>γάμα
| [[гамма (літера)|гамма]]
| {{IPA|[g]}}
| {{IPA|[{{Unicode|ɣ}}~{{Unicode|ʝ}}]}}
| ґ
| г, ґ, й
|-
|style="font-size:133&nbsp;%;"|Δ δ
| δέλτα
| [[дельта (літера)|дельта]]
| {{IPA|[d]}}
| {{IPA|[ð]}}
| colspan="2" |д
|-
|style="font-size:133&nbsp;%;"|Ε ε
| έψιλον
| [[епсилон]]
| colspan="2" | {{IPA|[e]}}
| colspan="2" |е
|-
|style="font-size:133&nbsp;%;"|Ζ ζ
| ζήτα
| [[дзета (літера)|дзета]]
| {{IPA|[dz]}}, пізніше {{IPA|[zː]}}
| {{IPA|[z]}}
| colspan="2" |з
|-
|style="font-size:133&nbsp;%;"|Η η
| ήτα
| [[ета (літера)|ета]]
| {{IPA|[ɛː]}}
| {{IPA|[i]}}
| е
| і
|-
|style="font-size:133&nbsp;%;"|Θ θ
| θήτα
| [[тета (літера)|тета]]
| {{IPA|[tʰ]}}
| {{IPA|[θ]}}
| colspan="2" | т, ф
|-
|style="font-size:133&nbsp;%;"|Ι ι
| ιώτα<br/>γιώτα
| [[йота (літера)|йота]]
| {{IPA|[i] [iː]}}
| {{IPA|[i]}}, {{IPA|[j]}}
| colspan="2" | і, й
|-
|style="font-size:133&nbsp;%;"|Κ κ
| κάππα<br/>κάπα
| [[капа (літера)|капа]]
| {{IPA|[k]}}
| {{IPA|[k~c]}}
| colspan="2" | к
|-
|style="font-size:133&nbsp;%;"|Λ λ
| λάμδα<br/>λάμβδα
| [[Лямбда (літера)|лам(б)да]]
| colspan="2" | {{IPA|[l]}}
| colspan="2" | л, ль
|-
|style="font-size:133&nbsp;%;"|Μ μ
| μι<br/>μυ
| [[мю (літера)|мю, мі]]
| colspan="2" | {{IPA|[m]}}
| colspan="2" | м
|-
|style="font-size:133&nbsp;%;"|Ν ν
| νι<br/>νυ
| [[ню (літера)|ню, ні]]
| colspan="2" | {{IPA|[n]}}
| colspan="2" | н
|-
|style="font-size:133&nbsp;%;"|Ξ ξ
| ξι
| [[ксі (літера)|ксі]]
| colspan="2" | {{IPA|[ks]}}
| colspan="2" |кс
|-
|style="font-size:133&nbsp;%;"|Ο ο
| όμικρον
| [[Омікрон (літера)|омікрон]]
| colspan="2" | {{IPA|[o]}}
| colspan="2" | о
|-
|style="font-size:133&nbsp;%;"|Π π
| πι
| [[пі (літера)|пі]]
| colspan="2" | {{IPA|[p]}}
| colspan="2" | п
|-
|style="font-size:133&nbsp;%;"|Ρ ρ
| ρω
| [[ро (літера)|ро]]
| {{IPA|[r]}}, {{IPA|[r̥]}}
| {{IPA|[r]}}
| colspan="2" |р
|-
| <span style="font-size:133%;">Σ σ<br/>ς</span> (кінцева)
| σίγμα
| [[сігма (літера)|сігма]]
| colspan="2" | {{IPA|[s]}}
| colspan="2" | с
|-
|style="font-size:133&nbsp;%;"|Τ τ
| ταυ
| [[тау (літера)|тау]]
| colspan="2" | {{IPA|[t]}}
| colspan="2" | т
|-
|style="font-size:133&nbsp;%;"|Υ υ
| ύψιλον
| [[іпсилон]]
| {{IPA|[y] [yː]<br />(раніше [u] [uː])}}
| {{IPA|[i]}}
| у, ю
| і, в
|-
|style="font-size:133&nbsp;%;"|Φ φ
| φι
| [[фі (літера)|фі]]
| {{IPA|[pʰ]}}
| {{IPA|[f]}}
| colspan="2" |ф
|-
|style="font-size:133&nbsp;%;"|Χ χ
| χι
| [[хі (літера)|хі]]
| {{IPA|[kʰ]}}
| {{IPA|[x~ç]}}
| colspan="2" |х
|-
|style="font-size:133&nbsp;%;"|Ψ ψ
| ψι
| [[псі (літера)|псі]]
| colspan="2" | {{IPA|[ps]}}
| colspan="2" | пс
|-
|style="font-size:133&nbsp;%;"|Ω ω
| ωμέγα
| [[Омега (літера)|омега]]
| {{IPA|[ɔː]}}
| {{IPA|[o]}}
| colspan="2" |о
|}
 
== Базові правила фонетики ==
* Γ γ&nbsp;— вимовляється як український звук «г», але має низку особливостей: перед звуками «е» та «і» читається, як «й». Перед приголосними γ, κ, ξ, χ вимовляється, як «н», а всі поєднання вимовляються дзвінко&nbsp;— «нґ», «нґз». У разі, якщо таке поєднання стоїть на початку слова, то воно позначає один чіткий звук «ґ».
* Κ κ&nbsp;— звичайний «к», але після «γ» і «ν» читається як «г».
* Ν ν&nbsp;— впливає на наступний приголосний, робить його дзвінкішим.
* Літери η, ι, υ передають на письмі звук «і».
 
{{col-begin}}
{{col-break|width=50%}}
;Буквосполучення
* ει, οι&nbsp;— передають на письмі звук «і».
* αι&nbsp;— передає на письмі звук «е».
* Μπ&nbsp;— «мб», якщо на початку слова, то «б».
* Ντ&nbsp;— «нд», якщо на початку слова, то «д».
* Νπ&nbsp;— «нб»
* Νψ&nbsp;— «нб»
* Τς&nbsp;— «ц»
* Τζ&nbsp;— «дз»
{{col-break}}
;Дифтонги
# Αι&nbsp;— «е»
# Ει&nbsp;— «і»
# Οι&nbsp;— «і»
# Αυ, Ευ&nbsp;— «ав, аф» та «ев, еф»&nbsp;— перед голосними і дзівнкими приголосними або глухими приголосними відповідно.
# Ου&nbsp;— «у»<ref>[http://www.topcyprus.net/pages/articles/print.php?id=68 Фонетика и правила чтения греческого языка. Глава из учебника греческого языка М.&nbsp;Л.&nbsp;Рытовой.]{{Недоступне посилання|date=липень 2019 |bot=InternetArchiveBot }}</ref>
{{col-end}}
 
== Граматика ==
 
=== Іменник ===
 
[[Іменник]] в грецький мові належить до одного з трьох граматичних [[рід (лінгвістика)|родів]] (чоловічого, жіночого та середнього) і змінюється за [[граматичне число|числами]] і [[відмінок|відмінками]]. Чисел два&nbsp;— однина і множина. Відмінків чотири&nbsp;— [[називний відмінок|називний]], [[родовий відмінок|родовий]], [[давальний відмінок|давальний]], [[знахідний відмінок|знахідний]] і [[кличний відмінок|кличний]]. Як і в багатьох інших [[балканський мовний союз|мовах балканського ареалу]], значення родового і давального відмінків в новогрецькій мові змішалися (у формі старого родового відмінка). Таким чином, у значенні старого давального відмінка вживається форма родового відмінка або [[прийменник]] {{Lang-el2|σε}} зі [[знахідний відмінок|знахідною формою]] іменника.
 
Іменники в грецькій мові мають категорію визначеності і оформляються [[артикль|артиклями]]. Вживання визначеного артикля набагато ширше, ніж в [[англійська мова|англійській]] або [[німецька мова|німецькій]] мовах. У [[кличний відмінок|кличному відмінку]] артиклі не вживаються. Наприклад, визначений артикль часто супроводжує імена людей і відмінюється так:
 
{| class="wikitable"
|-
! Відмінок !! од.ч.р. !! од.ж.р. !! од.сер.р. !! мн.ч.р. !! мн.ж.р. !! мн.сер.р.
|-
| Називний || ο || η || το || οι || οι || τα
|-
| Родовий || του || της || του || των || των || των
|-
| Знахідний || το(ν) || τη(ν) || το || τους || τις || τα
|}
 
Невизначений артикль збігається з числівником «один» і відмінюється так:
 
{| class="wikitable"
|-
! Відмінок !! од.ч.р. !! од.ж.р. !! од.сер.р.
|-
| Називний || ένας || μία (μια) || ένα
|-
| Родовий || ενός || μιας || ενός
|-
| Знахідний || ένα(ν) || μία (μια) || ένα
|}
 
Як зазначено вище, [[родовий відмінок]] у новогрецькій мові виконує функції як родового, так і [[давальний відмінок|давального відмінків]]. Наприклад, фраза ''Я даю книгу дівчині'' може звучати одночасно так {{lang-el2|δίνω το βιβλίο της κοπέλας}} (← {{lang-el2|η κοπέλα}}), хоча поширеніший в цій функції зворот із [[прийменник]]ом {{lang-el2|δίνω το βιβλίο στην κοπέλα}} ({{lang-el2|στην}} = {{lang-el2|σε + την}}).
 
=== Дієслово ===
{| class="standard collapsible collapsed" style="float:right; margin-left:2em"
!colspan=4|Відмінювання дієслова {{lang-el2|λύνω}} ‘вирішувати’
|-
! !! Особа !! Однина !! Множина
|-
!colspan=4|Активний стан
|-
|rowspan=3|Теперішній час
||1||λύνω||λύνουμε
|-
||2||λύνεις||λύνετε
|-
||3||λύνει||λύνουν
|-
|rowspan=3|Доконаний вид<br/>минулого часу<br/>([[імперфект]])
||1||έλυνα||λύναμε
|-
||2||έλυνες||λύνατε
|-
||3||έλυνε||έλυναν
|-
|rowspan=3|Недоконаний вид<br/>минулого часу<br/>([[аорист]])
||1||έλυσα||λύσαμε
|-
||2||έλυσες||λύσατε
|-
||3||έλυσε||έλυσαν
|-
|rowspan=3|Доконаний вид<br/>умовного способу
||1||λύσω||λύσουμε
|-
||2||λύσεις||λύσετε
|-
||3||λύσει||λύσουν
|-
||Недоконаний вид<br/>наказового способу
||2||λύνε||λύνετε
|-
||Доконаний вид<br/>наказового способу
||2||λύσε||λύστε
|-
||«Інфінітив» (απαρέμφατο)
|colspan=3|λύσει
|-
||Дієприкметник теперішнього часу
|colspan=3|λύνοντας (не змінюється)
|-
 
!colspan=4|Пасивний стан
|-
|rowspan=3|Теперішній час
||1||λύνομαι||λυνόμαστε
|-
||2||λύνεσαι||λύνεστε
|-
||3||λύνεται||λύνονται
|-
|rowspan=3|Недоконаний вид<br/>минулого часу<br/>([[імперфект]])
||1||λυνόμουν||λυνόμασταν
|-
||2||λυνόσουν||λυνόσασταν
|-
||3||λυνόταν||λύνονταν
|-
|rowspan=3|Доконаний вид<br/>минулого часу<br/>([[аорист]])
||1||λύθηκα||λυθήκαμε
|-
||2||λύθηκες||λυθήκατε
|-
||3||λύθηκε||λύθηκαν
|-
|rowspan=3|Доконаний вид<br/>умовного способу
||1||λυθώ||λυθούμε
|-
||2||λυθείς||λυθείτε
|-
||3||λυθεί||λυθούν
|-
||Доконаний вид<br/>наказового способу
||2||λύσου||λυθείτε
|-
||«Інфінітив» (απαρέμφατο)
|colspan=3|λυθεί
|-
||Дієприкметник минулого часу
|colspan=3|λυμένος (змінюється як<br/>[[прикметник]])
|}
 
Для [[дієслово|дієслова]] у новогрецькій властива взаємодія між категоріями [[вид (лінгвістика)|виду]], [[час (лінгвістика)|часу]] і [[Способи дієслів|способу]] з утворенням безлічі форм, як [[флективні мови|флективних]], так і [[аналітична мова|аналітичних]].
 
Кожне дієслово має дві [[основа слова|основи]]&nbsp;— доконаного виду і недоконаного. Третій вид&nbsp;— [[перфект]]&nbsp;— утворюється через доконаний вид і [[допоміжне дієслово]] {{lang-el2|έχω}} мати (для порівняння&nbsp;англійське дієслово {{lang-en|have}}). У дієслові розрізняється минулий час і теперішній; із останнього [[частка (частина мови)|часткою]] {{lang-el2|θα}} утворюється аналітичне майбутнє. Крім дійсного способу, існують наказовий і умовний (суб'юнктив). Останній висловлює передбачувані, можливі або бажані дії. Значення, які в українській і англійській мовах виражаються [[інфінітив]]ом, у грецькій передаються [[суб'юнктив]]ом: наприклад, {{nobr|{{lang-el2|θέλω να παίζω}}}}&nbsp;— буквально «хочу щоби граю», де {{lang-el2|να}}&nbsp;— частка умовного способу, а {{lang-el2|παίζω}}&nbsp;— форма умовного способу недоконаного виду (збігається з дійсним способом). Справжнього [[інфінітив]]а у новогрецькій мові немає: {{lang-el2|απαρέμφατο}} застосовується тільки для утворення перфекта.
 
Грецькі дієслова, як і українські, відмінюються за двома [[граматичне число|числами]] і трьома [[особа (лінгвістика)|особами]]. Нарешті, для дієслова властива категорія [[стану (лінгвістика)|стану]]&nbsp;— активного або пасивного. Більшість [[перехідність|перехідних дієслів]] активного стану регулярно утворюють форми пасивного, наприклад {{lang-el2|κτίζω}} ‘будувати’ → {{lang-el2|κτίζομαι}} ‘будуватися’.
 
Існує також обмежений набір [[дієприкметник]]ів, в тому числі незмінні дієприкметники теперішнього часу активного стану, які подібні до українських [[дієприслівник]]ів.
 
== Деякі фрази ==
{{Div col|cols=2}}
* Привітання/прощання
** звертання на ти&nbsp;— ''Γεια σου!&nbsp;— Я́су!''
** звертання на Ви&nbsp;— ''Γεια σας!&nbsp;— Я́сас!''
* Так&nbsp;— ''Ναι&nbsp;— Не''
* Ні&nbsp;— ''Óχι&nbsp;— О́хі''
* Дякую&nbsp;— ''Ευχαριστώ&nbsp;— Ефхарісто́''
* Будь ласка&nbsp;— ''Παρακαλώ&nbsp;— Паракало́''
* Будь ласка (у відповідь на прохання)&nbsp;— ''Ορίστε&nbsp;— О́рісте''
* Вибачте&nbsp;— ''Συγνώμη&nbsp;— Сіґно́мі''
* Моє ім'я&nbsp;— ''Ονομάζομαι&nbsp;— Онома́зоме''
* Я українець (українка)&nbsp;— ''Είμαι Ουκρανός (Ουκρανή)&nbsp;— І́ме укра́нос (украні́&nbsp;)''
* Як твої справи?&nbsp;— ''Τι κάνεις?&nbsp;— Ти ка́ніс?''
* Я тебе кохаю&nbsp;— ''Σ'αγαπώ&nbsp;— Сагапо́''
* Я не розмовляю грецькою&nbsp;— ''Δε μιλώ Ελληνικά&nbsp;— Де міло́ Еллініка́''
* Допоможіть мені, будь ласка&nbsp;— ''Βοηθήστε με, παρακαλώ&nbsp;— Войті́сте ме, паракало́''
* Скільки коштує?&nbsp;— ''Πόσο κάνει?&nbsp;— По́со ка́ні?''
{{Div col end}}
 
== Запозичення до української мови ==
{{Main|Грецизм}}
Поза межами сучасної Греції грецькими за походженням є назви: [[Анкара]], [[Анкона]], [[Антіохія]], [[Батумі]], [[Босфор]], гори [[Тавр]] і [[Антитавр]], Македонія, [[Неаполь]], [[Ніцца]], [[Палермо]], [[Синоп]], [[Трабзон]] (Трапезунд), [[Стамбул]], острів [[Стромболі]], Александрія (в Єгипті) тощо.
 
Вже у [[староукраїнська мова|староукраїнській мові]] відомі кількасот запозичень з візантійської грецької, принаймні третина з яких перейшла до народної мови: книш, [[кутя]], [[огірок]], канупер, [[мак]], миска, левада, вохра, [[вапно]], [[макітра]], корабель тощо. [[Візантійська імперія|Візантії]] завдячує [[Україна]] початки своєї [[наука|науки]], через візантійські культурні впливи поєднавшись опосередковано з античною наукою, філософською і ораторсько-літературною традицією.
 
Особливу роль грецької мови також і в подальшій історії формування слов'янських культур видно з таких численних грецьких запозичень як: [[кіно]], [[метро]], машина, [[гімн]], хор, [[троянда]], аптека, циган, лимон, школа, [[алфавіт]], [[ліцей]], стадіон, [[історія]], ідея, [[бібліотека]], метод, теза, [[фізика]], [[географія]], [[біологія]], [[філологія]], [[діалект]], [[лексика]], [[граматика]], кафедра, [[догма]], стихія, [[метр]], ризик, криза, асфальт, [[діаспора]], [[пошта]], талант, [[бандура]], церква, [[хрест]], [[ікона]], дяк, піп, ангел, [[апостол]], канон, [[оксамит]], [[смарагд]] та ін., а також з численних християнських імен&nbsp;— Микола, Микита, Петро, Андрій, Олександр, Олексій, Оксана, Ірина.
Грецьке походження мають назви давніх грецьких поселень: [[Ялта]], [[Алушта]], [[Форос]], [[Лівадія (Крим)|Лівадія]]. З грецьких морфем створено назви: [[Херсон]], [[Сімферополь]], [[Севастополь]], [[Феодосія]], [[Євпаторія]], [[Нікополь]], [[Одеса]] та інші.
 
== Приклад ==
{{Interwiki|el|Πύλη:Κύρια|грецькою}}
{{Interwiki|pnt|Αρχικόν_σελίδα|понтійською}}
 
[[Заповіт (вірш Тараса Шевченка)|''«Заповіт»'']] [[Тарас Григорович Шевченко|Тараса&nbsp;Шевченка]]
грецькою мовою (переклад грецького поета [[Алексіс Парніс|Алексіса Парніса]])<ref>Т.&nbsp;Г.&nbsp;Шевченко, Заповіт мовами народів світу, К., «Наукова думка», 1989</ref>:
 
<center><big>'''ΔΙΑΘΗΚΗ'''</big></center>
<center>
<ul style="font-size:90%;padding:.3em 0 .3em 25px;margin:0">
{|
|-
|
Θάψτε με στήν Ουκρανία,<br/>
Όταν θα πεθάνω,<br/>
Μνήμα ανοίχτε μου σε στέππα,<br/>
Σ’ένα αγάντι απάνω.<br/>
Σ’ένα χωματένιο τύμβο<br/>
Νάμαι σ’όχτη πλάϊ<br/>
Και τόν Δνείπερο ν’αχούω<br/>
Π’αγριωπός χυλάει.<br/>
|
Κι όταν τον εχθρό απ’τη γή μου<br/>
Το γερό του κύμα<br/>
Παρασείρει… Τότε μόνο<br/>
Θε να βγώ απ’το μνήμα,<br/>
Στου Θεού γω το κατώφλι<br/>
Τη ψυχή θα φέρω<br/>
Να ευγή θω… Μα για την ώρα<br/>
Γω Θεό δεν ξέρω.<br/>
|
Θάψτε με και σηκωθείτε,<br/>
Σπάστε μαύρα αλύσια<br/>
Μ’αίμα τυράννου ραντίστε<br/>
Την απόφασή σας.<br/>
Κι όταν σμίξετε σε νέα<br/>
Λεύτερη οικογένεια<br/>
Μή ξεχνάτε θυμηθείτε<br/>
Σιγαλά και μένα.<br/>
|}
</ul>
</center>
 
== Примітки ==
{{reflist|2}}
 
== Джерела ==
{{Вікіпосилання
|Тема = Грецька мова
|Портал = Греція
|Портал-зображення = Flag of Greece.svg
|InterWiki
|Вікісловник =
|Вікіпідручник =
|Вікіцитати =
|Вікіджерела =
|Вікіновини =
|Вікісховище = Category:Greek language
|Метавікі =
|Проект =
}}
* [http://www.vesna.org.ua/txt/tyschenkok/eyl/07.html Костянтин Тищенко. Мови Європи]
* [http://www.vesna.org.ua/txt/tyschenkok/zapoz/index.html Костянтин Тищенко. Історія запозичення слів до українського словника]
 
== Література ==
* Історія&nbsp;грецької мови: підруч. / Л.&nbsp;Л.&nbsp;Звонська.&nbsp;— К. : Вид.‐полігр. центр «Київський ун‐т», 2011.&nbsp;— 384 с. — ISBN 966-439-413-7
 
== Посилання ==
* {{ЕСКМ2017|частина =Історія грецької мови|сторінки =224}}
* {{ЄСФ1|частина= Стале і мінливе у грецькій мові|сторінки =25-38}}
* [http://www.internetpolyglot.com/ukrainian/lessons-el-uk Грецькі словникові уроки на Інтернет Поліглоті]
* [http://www.youtube.com/watch?v=apPx_1Ha9vsт Виконання гімну України українськими греками]&nbsp;— відео на сайті [[YouTube]].
 
{{Мови ЄС}}
{{Індоєвропейські мови}}
{{Греція в темах|state=expanded}}
 
{{Бібліоінформація}}
 
[[Категорія:Класичні мови]]
[[Категорія:Мови Європи]]
[[Категорія:Індоєвропейські мови]]
[[Категорія:Мови України]]
[[Категорія:МовиГрецька мова| Туреччини]]
[[Категорія:Мови Румунії]]
[[Категорія:Мови Угорщини]]
[[Категорія:Мови Греції]]
[[Категорія:Мови Грузії]]
[[Категорія:Мови Кіпру]]
[[Категорія:Мови Вірменії]]
[[Категорія:Мови Албанії]]
[[Категорія:Грецька абетка]]
[[Категорія:Флективні мови]]
[[Категорія:ГрецькаМови моваГреції]]
[[Категорія:Мови SVO]]