Євсевій Кесарійський: відмінності між версіями

'''Євсе́вій Кесарі́йський''' або '''Євсе́вій Памфі́л''' ([[263]]&nbsp;— {{ДС|||339}}<ref>Wetterau Bruce. World history. New York: Henry Holt and company. 1994 {{ref-en}}</ref>)&nbsp;— архієпископ [[Кесарія Палестинська|Кесарії]] (столиці [[Давній Рим|римської]] провінції [[Юдея]]), зарахований до [[Отці Церкви|Отців Церкви]] та вважається «батьком церковної історії» за свій твір «Церковна історія» ([[325]]).

 

Євсевій народився в [[Палестина|Палестині]]; здобув освіту в училищах [[Єрусалим]]а и [[Антак'я|Антіохії]], приділив особливу увагу вивченню доробку [[Платон]]а, [[Філон Олександрійський|Філона]] і [[Ориген]]а (вплив останнього відбився на всій науково-літературній діяльності Євсевія). Давні автори, що писали про Євсевія, називали його «Євсевієм Памфіловичем» ({{lang-grc|Εὐσέβιος ὁ Παμφíλου}}, {{lang-la|Eusebius Pamphili}})<ref>E. H. Gifford, [http://www.tertullian.org/fathers/eusebius_pe_00_intro.htm Introduction] to ''Praeparatio Evangelica'', Oxford, 1903.</ref>. Вважається, що це друге ім'я Євсевій отримав через свою близькість до пресвітера ''Памфіла''.

 

 

З твору Євсевія «Про церковне богослов'я» можна виснувати, що він радше ухилявся від вирішення питання про природу [[Ісус Христос|Христа]] як недоречного і такого, що не підлягає остаточному вирішенню, ніж був прибічником якогось одного, чітко сформульованого вчення. Можна припустити, що Євсевій був близький до [[Аріанство|аріанства]].