Автоматизм: відмінності між версіями
| [неперевірена версія] | [неперевірена версія] |
Вилучено вміст Додано вміст
Рядок 42:
Автоматизм<ref>{{Cite web|title=Автоматизм у фізіології|url=http://vue.gov.ua/%D0%90%D0%B2%D1%82%D0%BE%D0%BC%D0%B0%D1%82%D0%B8%D0%B7%D0%BC_%D1%83_%D1%84%D1%96%D0%B7%D1%96%D0%BE%D0%BB%D0%BE%D0%B3%D1%96%D1%97|website=ВУЕ|accessdate=2021-11-20|language=uk}}</ref> (також Автоматія) — у [[Фізіологія|фізіології]] означає здатність клітини, тканини або органу до ритмічної, періодичної або аперіодичної мимовільної діяльності без очевидного зв'язку із зовнішніми спонукальними причинами.
Автоматичну ритмічну діяльність слід відрізняти від реактивної, спричиненої зовнішніми подразниками. Проте, у біологічних процесах автоматизм і реактивна ритміка можуть бути тісно пов'язані, у такому разі слід розглядати їх функціональну взаємодію — прикладом є ритмічна діяльність дихального центру.<ref>
Найбільш вираженим автоматизмом у людському організмі володіє [[серце]], [[гладенька мускулатура|гладенька м'язова тканина]] (кишківника, [[Сечовід|сечоводу]] та інших органів) та деякі нервові утворення. Автоматизм на [[Клітина|клітинному]] рівні властивий миготливому епітелію.<ref>{{Cite web|title=Автоматизм у фізіології|url=http://vue.gov.ua/%D0%90%D0%B2%D1%82%D0%BE%D0%BC%D0%B0%D1%82%D0%B8%D0%B7%D0%BC_%D1%83_%D1%84%D1%96%D0%B7%D1%96%D0%BE%D0%BB%D0%BE%D0%B3%D1%96%D1%97|website=ВУЕ|accessdate=2021-11-20|language=uk}}</ref>
| |||